Головна сторінка

Додаток 1 Діагностичний інструментарій Шкала рейтингу «Соціальної характеристики»



Скачати 272.49 Kb.
НазваДодаток 1 Діагностичний інструментарій Шкала рейтингу «Соціальної характеристики»
Дата конвертації20.03.2016
Розмір272.49 Kb.
ТипАнкета

Додаток 1

Діагностичний інструментарій

Шкала рейтингу «Соціальної характеристики»

(опитувальник Дж.Рензуллі та О.О. Лосєвої)
Інструкція для вчителів:

Ця шкала складена з метою оцінювання вчителем характеристики учня у соціальній сфері. Кожен пункт шкали слід оцінювати безвідносно до інших пунктів. Ваша оцінка повинна відображати те, наскільки часто Ви спостерігали прояви кожної з характеристик. Будь ласка, уважно прочитайте твердження і поставте «плюс» у відповідному місці згідно з таким описом:

1— якщо Ви майже ніколи не спостерігали цієї характеристики;

2 – якщо Ви спостерігаєте цю характеристику час від часу;

3 – якщо Ви спостерігаєте цю характеристику досить часто;

4— якщо Ви спостерігаєте цю характеристику майже весь час.
АНКЕТА

П.І.Б. дитини_________________________________________________

Дата заповнення_____________________

Клас____________________________________________________

Вік дитини___________________________________________________

П.І.Б. вчителя, який заповнює бланк______________________________

Шкала «соціальної характеристики» Дж.Рензуллі

Зміст характеристики

1

2

3

4

Виявляє відповідальність, виконує обіцянки













Упевнено почувається з ровесниками і дорослими, із задоволенням презентує результати своєї діяльності













Чітко і зрозуміло висловлює свої думки і відчуття, не соромиться публічних виступів













Товариський та комунікабельний













Має схильність домінувати, керує діяльністю, в якій бере участь













Методика експертної оцінки соціальної обдарованості О.О.Лосєвої

Зміст характеристики

1

2

3

4

Легко пристосовується до нової ситуації













Завжди виконує свої обіцянки, відповідальний













Має високий рівень товариськості













Має схильність до домінування













Однолітки часто звертаються до нього за порадою













Чим більша кількість балів набирається, тим краще розвинені в респондента соціальні здібності.

Вимірювання мотивації афіліації

(за А.Мехрабіаном, у модифікації М.Ш.Магомед-Емінова)

Ця методика (тест) призначена для діагностики двох узагальнених стійких мотивів, що є складовими структури мотивації афіліації, — прагнення до сприйняття (ПС) і страху відкидання (СВ).

Тест складається відповідко із двох шкал – ПС і СВ.

Інструкція:

Тест складається із творджень, що стосуються окремих рис характеру, а також думок і почуттівіз приводу деяких життєвих ситуацій.

Погоджуючись із твердженням, поруч із його цифровим значенням ставте на бланку для відповіді позначку «+» (так), не погоджуючись – позначку «-» (ні).

Слухаючи твердження не гайте багато часу на обмірковування відповідей. Дайте відповідь, яка першою спадає вам на думку.

У тесті немає «гарних» або «поганих» відповідей, тому виражайте свою думку щиро.

Текст опитувальника для шкали ПС

  1. Я легко контактую з людьми.

  2. Коли я вражений, то волію перебувати на людях, аніж залижатися на самоті.

  3. Я волів би, щоб мене краще вважали здібним і кмітливим, аніж товариським і дружелюбним.

  4. Я меньше, аніж більшість людей потребую близьких друзів.

  5. Про свої переживання я повідомляю людям часто й охоче, а не рідко і в особливих випадках.

6. Від перегляду гарного фільму я отримую більше задоволення, аніж від великої компанії.

7. Мені подобається мати якнайбільше друзів.

8. Я волів би відпочивати подалі від людей, аніж на жвавому курорті.

9. Я вважаю, що більшість людей славу й пошану цінують вище за дружбу.

10. Я віддав би перевагу самостійній роботі, аніж колективній.

11.Зайва відвертість із друзями може зашкодити.

12. Коли я зустрічаю на вулиці знайомого, я не лише вітаюся, проходячи повз, а намагаюся поговорити з ним.

13. Я віддаю превагу незалежності та свободі від інших, а не міцним і дружнім взаєминам.

14. Я відвідую компанії й вечірки тому, що це відмінний спосіб потоваришувати.

15. Якщо мені потрібно прийняти важливе рішення, то я пораджуся із друзями, а не обмірковуватиму його наодинці.

16. Я не довіряю занадто відкритому прояву дружніх почуттів.

17. Маю дуже багато близьких друзів.

18. Коли я перебуваю в оточенні незнайомців, мені зовсім не важливо, яке враження я на них справляю.

19. Я віддаю перевагу індивідуальним розвагам, а не груповим.

20. Відверті й емоційні люди приваблюють мене більше, ніж серйозні і зосереджені.

21. Я краще прочитаю цікаву книгу або подивлюся телевізор, аніж згаю час на вечірці.

22. Подорожуючи , я більше люблю спілкуватися з людьми, аніж насамоті насолоджуватися краєвидами й відвідувати визначні пам`ятки.

23. Мені легше розв`язати складне запитання, коли я обмірковую його наодинці, аніж обговорюючи з іншими.

24. Я вважаю, що у складних життєвих ситуаціях потрібно розраховувати тільки на власні сили, не сподіваючись на допомогу друзів.

25. Навіть у компанії мені складно повністю позбутися турбот і термінових справ.

26. Опинившись на новому місці, я швидко оточую себе новими знайомими.

27. Вечір, проведений за улюбленим заняттям, подобається мені більше, аніж жвава вечірка.

28. Я уникаю занадто близьких взаємин із людьми, щоб не втратити особистої свободи.

29. Коли я маю поганий настрій, то намагаюся не демонструвати своїх почуттів, волію ні з ким не ділитися ними.

30. Я люблю перебувати в товаристві й завжди охоче проводжу час у веселій компанії.

Текст опитувальника для шкали СВ

  1. Я соромлюся йти в малознайому компанію.

  2. Якщо вечірка мені не подобається, усе одно не йду з неї першим.

  3. Мені було б дуже неприємно, якби мій близький друг суперечів мені у присутності сторонніх людей.

  4. Я намагаюся менше спілкуватися з людьми критичного складу.

  5. Зазвичай я легко спілкуюсь з незнайомими.

  6. Я не відмовлюся піти на гостину через те, що там будуть люди, які мене не люблять.

  7. Коли двоє моїх друзів сперечаються, я волію не втручатися в їх суперечку, навіть якщо з кимось із них я не згодний.

  8. Якщо я попрошу когось піти зі мною і він мені відмовить, то я не наважуся попросити його знову.

  9. Я обережний у висловлюванні своїх думок, поки добре не вивчу цю людину.

  10. Якщо під час розмови я щось не зрозумів, то краще промовчу аніж перерву мовця й попрошу повторити.

  11. Я відкрито критикую людей, очікуючи від них того самого.

  12. Мені складно відмовляти людям.

  13. Я все-таки можу отримати задоволення від вечірки, навіть якщо бачу, що одягнений не відповідним чином.

  14. Я болісно сприймаю критику на свою адресу.

  15. Якщо я не подобаюся комусь, то намагаюся уникати цієї людини.

  16. Я мало коли соромлюся звертатися до людей за допомогою.

  17. Я мало коли суперечу людям, боячись їх скривдити.

  18. Мені часто здається, що незнайомці оцінюють мене критино.

  19. Щоразу, опиняючись у незнайомій компанії, я волію брати із собою друга.

  20. Я часто говорю те, що думаю, навіть якщо це неприємно співрозмовникові.

  21. Я вільно почуваюся в новому колективі.

  22. Часом, я певен, що нікому не потрібний.

  23. Я тривалий час хвилююся, якщо стороння людина не лестить на мою адресу.

  24. Я ніколи не почуваюся самотнім у компанії.

  25. Мене дуже легко образити, навіть якщо це не помітно з боку.

  26. Після зустрічі з новою людиною я зазвичай не переймаюся через те, чи правильно поводився.

  27. Коли я повинен за чимсь звернутися до офіційної особи, я майже завжди чекаю на те, що мене відмовлять.

  28. Коли потрібно попросити продавця показати річ, що сподобалася мені, почуваюся непевно.

  29. Якщо я незадоволений поведінкою мого знайомого, то зазвичай відверто говорю йому про це.

  30. Якщо в транспорті я сиджу, мені здається, що люди докірливо дивляться на мене.


Обробка результатів

Шкала ПС. Проставляється по 1 балу за відповіді:

  • «так» (за позиціями 3-4, 6, 8-11, 13, 16-19, 21, 23-25, 27-29);

  • «ні» (за позиціями 1-2, 5, 7, 12, 14-15, 20,22,26).

Підраховується загальну сума балів за відповіді «так» і «ні».

Шкала СВ. Проставляється по 1 балу за відповіді:

  • «так» (за позиціями 1-4, 8-10, 12, 14-15, 17-19, 22-23, 25, 27-28, 30);

  • «ні» (за позиціями 5-7, 11, 13, 16, 20-21, 24, 26, 29).

Підраховується загальна сума балів.
Висновки

Якщо сума балів за шкалою ПС перевищує таку суму за шкалою СВ, то у випробуваного виражене прагнення до афіліації (прагнення перебувати в оточенні інших людей, що дає змогу перевірити обраний спосіб поведінки і характер реакцій), якщо сума балів є меншою, то випробуваний має виражений страх відкидання. За рівності сумарних балів за обома шкалами слід урахувати, на якому рівні (високому або низькому) прагнення проявляється. Якщо рівні прагнення до прийняття й страху відкидання є високими, то це може свідчити про наявність у цього випробуваного внутрішнього дискомфорту, напруженості, тому що страх відкидання перешкоджає задоволенню потреби перебувати в компанії інших людей.

Методика визначення комунікативних і організаторських схильностей (КОС-2)
Інструкція

Методика визначення комунікативних і організаторських схильностей містить 40 питань. На кожне з питань слід відповісти «Так чи ні». Якщо Вам важко у виборі відповіді, необхідно все-таки схилитися до відповідної альтернативи (+) або (–). Час на виконання методики — 10–15 хвилин.

Текст опитувальника

1. Чи є у Вас прагнення до вивчення людей і встановленню знайомств з різними людьми?

2. Чи подобається Вам займатися суспільною роботою?

3. Чи довго Вас турбує почуття образи, заподіяної Вам ким-небудь з Ваших товаришів?

4. Чи завжди Вам важко орієнтуватися в критичній ситуації, що створилася?

5. Чи багато у Вас друзів, з якими Ви постійно спілкуєтеся?

6. Чи часто Вам удається схилити більшість своїх товаришів до прийняття ними Вашої думки?

7. Чи Вірно, що Вам приємно і простіше проводити час з книгами або за яким-небудь іншим заняттям, чим з людьми?

8. Якщо виникли деякі перешкоди в здійсненні Ваших намірів, то чи легко Вам відмовитися від своїх намірів?

9. Чи легко Ви встановлюєте контакти з людьми, які значно старше за Вас за віком?

10. Чи любите Ви придумувати або організовувати зі своїми товаришами різні ігри і розваги?

11. Чи важко Вам включатися в нові для Вас компанії (колективи)?

12. Чи часто Ви відкладаєте на інші дні справи, які потрібно було б виконати сьогодні?

13. Чи легко Вам удається встановлювати контакти і спілкуватися з незнайомими людьми?

14. Чи прагнете Ви добитися, щоб Ваші товариші діяли відповідно до Вашої думки?

15. Чи важко Ви освоюєтеся в новому колективі?

16. Чи Вірно, що у Вас не буває конфліктів з товаришами через невиконання ними своїх обіцянок, зобов'язань, обов'язків?

17. Чи прагнете Ви при слушній нагоді познайомитися і поговорити з новою людиною?

18. Чи часто у вирішенні важливих справ Ви переймаєте ініціативу на себе?

19. Чи дратують Вас оточуючі люди, і чи хочеться Вам побути насамоті?

20. Чи правда, що Ви зазвичай погано орієнтуєтеся в незнайомій для Вас обстановці?

21. Чи подобається Вам постійно знаходитися серед людей?

22. Чи виникає у Вас роздратування, якщо Вам не удається закінчити розпочату справу?

23. Чи відчуваєте Ви труднощі, якщо доводиться проявляти ініціативу, щоб познайомитися з новою людиною?

24. Чи правда, що Ви стомлюєтеся від частого спілкування з товаришами?

25. Чи любите Ви брати участь в колективних іграх?

26. Чи часто Ви проявляєте ініціативу при вирішенні питань, що зачіпають інтереси Ваших товаришів?

27. Чи правда, що Ви відчуваєте себе невпевнено серед незнайомих людей?

28. Чи Вірно, що Ви рідко прагнете довести свою правоту?

29. Чи вважаєте, що Вам не представляє особливих зусиль внести пожвавлення до малознайомої групи?

30. Чи приймаєте Ви участь у громадській роботі в школі?

31. Чи прагнете Ви обмежити коло своїх знайомих?

32. Чи Вірно, що Ви не прагнете відстоювати свою думку або рішення, якщо воно не було відразу прийняте товаришами?

33. Чи відчуваєте Ви себе невимушено, потрапивши в незнайомий колектив?

34. Чи охоче Ви приступаєте до організації різних заходів для своїх товаришів?

35. Чи правда, що Ви не відчуваєте себе досить упевненим і спокійним, коли доводиться говорити що-небудь великій групі людей?

36. Чи часто Ви спізнюєтеся на ділові зустрічі, побачення?

37. Чи вірно, що у Вас багато друзів?

38. Чи часто Ви виявляєтеся в центрі уваги своїх товаришів?

39. Чи часто Ви бентежитеся, відчуваєте незручність при спілкуванні з малознайомими людьми?

40. Чи правда, що Ви не дуже упевнено відчуваєте себе в оточенні великої групи своїх товаришів?
Обробка результатів тестування
Визначаються рівні комунікативних і організаторських схильностей залежно від набраних балів по цих параметрах. Максимальна кількість балів окремо по кожному параметру — 20. Підраховуються бали окремо по комунікативних і окремо по організаторських схильностях за допомогою Ключа для обробки даних «КОС-2».

Ключ для обробки даних за методикою «КОС-2»

Комунікативні схильності

(+) так

1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37

(–) Ні

3, 7, 11, 15, 19, 23,27, 31, 35, 39

Організаторські схильності

(+) Так

2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38

(–) Ні

4, 8, 12, 16, 20, 24,28,32, 36, 40


За кожну відповідь «Так» і відповідь «Ні» для висловів, співпадаючих з відміченими в Ключі, окремо по відповідних схильностях приписується один бал. Експериментально встановлено п'ять рівнів комунікативних і організаторських схильностей. Зразковий розподіл балів по цих рівнях показаний нижче.

Рівні комунікативних і організаторських схильностей

• 1–4 балів — дуже низький

• 5–8 балів — низький

• 9–12 балів — середній

• 13–16 балів — високий

• 17–20 балів — вищий
Учні, що одержали оцінку 1-4 бали, характеризуються вкрай низьким рівнем прояву схильностей до комунікативної або організаторської діяльності.

В учнів, що одержали оцінку 5-8 балів , розвиток комунікативних або організаторських схильностей знаходиться на рівні нижче середнього. Вони не прагнуть до спілкування, почувають себе скуто у новій компанії, у новому колективі, віддають перевагу перебуванню на самоті, обмежують коло своїх знайомств, відчувають труднощі у встановленні активних контактів з людьми, погано орієнтуються у незнайомій ситуації, не відстоюють свої власні погляди і тяжко переживають образи. Прояви ініціативи в громадській діяльності у них вкрай занижені, в багатьох справах вони намагаються уникнути прийняття самостійних рішень.

Учні, що одержали оцінку 9-12 балів, характеризуються середнім рівнем прояву комунікативних і організаторських схильностей. Вони прагнуть до контактів з людьми, не обмежують кола своїх знайомств, відстоюють свої думки і планують свою працю. Однак потенціал цих схильностей не відзначається високою сталістю.

Обстежувані, що одержали оцінку 13-16 балів, відносяться до групи з високим рівнем прояву комунікативних і організаторських схильностей. Вони не розгублюються у новій обстановці, швидко знаходять собі приятелів, постійно прагнуть до розширення кола своїх знайомих, займаються громадською діяльністю, допомагають близьким, друзям, виявляють ініціативу у спілкуванні, здатні до прийняття самостійних рішень у складних ситуаціях. Все це відбувається не за примусом, а згідно зі своїм власним, внутрішнім прагненням, згідно зі своїм спрямуванням.

І, нарешті, група обстежуваних, що одержала оцінку17-20 балів , має дуже високий рівень прояву комунікативних і організаторських схильностей. Вони відчувають потребу у комунікативній і організаторській діяльності і активно, помітно прагнуть до неї. Для них є характерними швидка орієнтація в складних соціальних ситуаціях, своєчасний вибір засобів спрощення, розрядки ситуації, невимушеність поведінки у новому колективі. Опитувані цієї групи є ініціативними, вони самі будують потрібну ситуацію навколо себе, приймають самостійні рішення, відстоюють і свої думки, і свої власні рішення. Здатні внести пожвавлення у незнайому компанію, їм подобається організовувати різні ігри, заходи, вони вельми наполегливі у суспільній діяльності, що їх приваблює. Завдяки своїй ініціативності вони самі знаходять ті справи, що відповідають їх потребам у комунікативній і організаторській діяльності.

Тест комунікативних умінь для старшокласників

(за Л.Міхельсоном, переклад і адаптація Ю.Гільбуха)

Інструкція: прочитайте (прослухайте) кожну ситуацію. Оберіть один варіант відповіді, який відповідає найбільш притаманній для вас поведінці.


  1. Хтось каже вам: «Мені здається, що ви чудова людина». Ви зазвичай у таких ситуаціях відповідаєте:

а) «Ні, що ви! Я звичайна людина»;

б) з посмішкою: «Дякую, я дійсно людина видатна»;

в) «Дякую»;

г) нічого не кажете, червонієте.

2. Хтось робить певну дію або вчинок, який, на ваш поглад, є прекрасним. У таких випадках ви зазвичай:

а) поводитеся так, немов ця дія не була чудовою, і при цьому кажете: «Нормально!»;

б) говорите: «Це було чудово, але я бачив кращі результати»;

в) нічого не кажете;

г) кажете: «Я можу зробити набагато краще»;

д) кажете: «Це дійсно прекрасно!»;

3. Ви займаєтеся справою, яка вам подобається, і думаєте, що вам це вдається дуже добре, але хтось каже: «Мені це не подобається!» зазвичай у таких випадках ви відповідаєте:

а) «Ви нічого не розумієте!»;

б) «Я все ж думаю, що це заслуговує високої оцінки»;

в) «Ви маєте рацію», хоча насправді з цим не погоджуєтеся;

г) «Я вважаю, що це високий рівень. Що ви на цьому розумієтеся?»;

д) почуваєтеся ображеним, нічого не кажете у відповідь.

4. Ви забули взяти із собою якийсь предмет, а думали, що принесли його, і хтось каже вам: «Ви такий нетямкий!Ви забули би й власну голову, якби вона не була причеплена до плечей». Зазвичай ви відповідаєте:

а) «У будь-якому разі, я розумніший за вас. Крім того, що ви в цьому розумієте!»;

б) «Так, ви маєте рацію. Іноді я поводжуся як роззява»;

в) «Якщо й хтось нетямущий, то це ви»;

г) «У всіх людей є недоліки. Я не заслуговую такої оцінки тільки через те, що забув щось»;

д) нічого не кажете або взагалі ігноруєте ці слова;

5. Хтось, з ким ви домовлялися зустрітися, запізнився на 30 хв., і вас це засмутило, при чьому ця людина не пояснює свого запізнення. У такій ситуації ви кажете:
а) «Я засмутився через те, що ви змусили мене стільки чекати»;

б) «Я весь час думав, коли ви нарешті прийдете»;

в) «Це був останній раз, коли я примусив себе чекати на вас»;

г) нічого не кажете цій людині.

6. Вам потрібно, щоб хтось допоміг вам. Зазвичай у таких випадках ви:

а) нікого ні про що не просите;

б) кажете: «Ви повинні це зробити для мене»;

в) кажете: «Чи не могли б ви для мене зробити одну річ?», після цього поясняєте зміст справи;

г) злегка натякаєте, що вам потрібна допомога цієї людини;

д) кажете: «Я дуже хочу, щоб ви зробили це для мене».

7. Ви знаєте, що хтось засмучений. Зазвичай у таких ситуаціях ви:

а) кажете: «Ви виглядаєте засмученим. Чи можу я вам чимось допомогти?»;

б) не заводите розмови про стан людини, поки з нею поряд;

в) кажете: «У вас якась неприємність?»;

г) нічого не кажете й залишаєте людину наодинці з собою;

д) сміючись, кажете: «Ви просто як дитина!».

8. Ви почуваєтеся засмученим, а хтось каже: «Ви виглядаєте засмученим». Зазвичай у таких ситуаціях ви:

а) заперечно хитаєте головою й ніяк не реагуєте;

б) «Це не ваша справа»;

в) кажете: «Так, я трохи засмучений. Дякую за співчуття»;

г) кажете: « Дрібниці»;

д) кажете: «Я засмучений, залиште мене насамоті».

9. Хтось сварить вас за помилку скоєну іншим. У таких випадках ви зазвичай кажете:

а) «Ви збожеволіли»;

б) «Це не моя провина. Цю помилку скоїв інший»;

в) «Я не думаю, що це моя провина»;

г) «Залиште мене в спокої, ви не знаєте, що говорите»;

д) берете на себе чужу провину й нічого не кажете.

10. Хтось прохає вас зробити щось, але ви не знаєте для чого це має бути зроблено. Зазвичай у таких ситуаціях ви:

а) кажете: «Це не має жодного сенсу, не хочу цього робити»;

б) виконуєте прохання й нічого не кажете;

в) кажете: «Це дурість, я не збираюся цього робити»;

г) перед тим, як виконати прохання, кажете: «Поясніть, будь ласка, навіщо це має бути зроблено»;

д) кажете: «Якщо ви цього хочете…», після цього виконуєте прохання.

11. Хтось каже вам, що на його думку, те, що ви зробили, прекрасно. У таких випадках ви зазвичай кажете:

а) «Так, я зазвичай це роблю краще, ніж інші»;

б) «Ні, це не було так прекрасно»;

в) «Правильно, я дійсно це роблю найкраще»;

г) «Дякую»;

д) ігноруєте почуте й нічого не відповідаєте.

12. Хтось був дуже уважним до вас. Зазвичай у таких ситуаціях ви:

а) кажете: «Ви дуже уважні до мене»;

б) дієте так, ніби ця людина не була настільки уважною до вас, і кажете: «Так, дякую»;

в) кажете: «Ви ставилися до мене цілком нормально, я заслуговую більшого»;

г) ігноруєте цей факт і нічого не кажете;

д) кажете: «Ви були до мене недостатньо уважними».

13. Ви розмовляєте з приятелем занадто голосно, і хтось каже вам: «Перепрошую, але ви поводитеся занадто шумно». У таких випадках ви зазвичай:

а) негайно припиняєте розмову;

б) кажете: «Якщо вам не подобається, ідіть геть»;

в) кажете: «Перепрошую, я буду розмовляти тихіше», після чого спілкуєтеся стишеними голосами;

г) кажете: «Перепрошую» і припиняєте розмову;

д) кажете: «Усе гаразд» і продовжуєте голосно розмовляти.

14. Ви стоїте в черзі, і хтось стає перед вами. Зазвичай у таких випадках ви:

а) неголоснокоментуєте це, ні до кого не звертаючися, наприклад: «Деякі люди поводяться дуже нервово»;

б) кажете: «Станьте у хвіст черги»;

в) нічого не кажете;

г) кажете голосно: «Вийди з черги, ти, нахабо!»;

д) кажете: «Я зайняв чергу раніше за вас. Будь ласка, станьте в кінець черги».

15. Хтось робить щось таке, що вам не подобається та викликає у вас сильне роздратування. Зазвичай у таких випадках ви:

а) вигукуюте: «Ви бовдур, я ненавиджу вас!»;

б) кажете: «Послухайте, не зліть мене! Мені не подобається те, що ви робите!»;

в) дієте так, щоб завадити тому, що відбувається, але нічого не кажете;

г) кажете: «Я не розгніваний. Ви мені не подобаєтеся»;

д) ігноруєте цю ситуацію й нічого не кажете цій людині.

16. У когось є те, що хотіли би ви мати. Зазвичай у таких ситуаціях ви:

а) кажете цій людині, щоб вона дала вам цю річ;

б) утримуєтеся від будь-яких прохань;

в) відбираєте цю річ;

г) кажете цій людині, що ви хотіли би користуватися цим предметом, після чого просите дати цю річ;

д) говорите про цей предмет, але не просите його до користування.

17. Хтось питає, чи може він одержати певний предмет для тимчасового користування, але оскільки ця річ нова, вам не хочеться давати. У таких випадках ви кажете:

а) «Ні, я щойно одержав і не хочу з ним розлучатися, можливо іншим разом»;

б) «Узагалі я не хотів би давати, але ви можете користуватися ним»4

в) «Ні, купуйте свого!»;

г) даєте цей предмет незважаючи на власне небажання;

д) «Ви збожеволіли».

18. Якісь люди розмовляють про хоббі, яке подобається й вам, і ви б хотіли приєднатися до розмови. У таких випадках ви:

а) не кажете нічого;

б) перериваєте розмову й відразу починаєте розповідати про свої успіхи у цьому занятті;

в) підходите ближче до групи й за нагоди долучаєтеся до розмови;

г) підходите ближче й чекаєте, коли співрозмовці звернуть на вас увагу;

д) перериваєте розмову й негайно починаєте розповідати про те, як сильно вам подобається це заняття.

19. Ви займаєтеся власним хоббі, а хтось запитує: «Що ви робите?». Зазвичай ви:

а) кажете: «О, це дрібниці» або «Так, нічого особливого»;

б) кажете: «Не заважайте, хіба не бачите, що я зайнятий?»;

в) продовжуєте мовчки працювати;

г) кажете: «Це зовсім вас не стосується»;

д) зупиняєтеся і пояснюєте, чим займаєтеся.

20. Ви бачите людину, яка перечипилась і впала. У таких випадках ви:

а) сміючись кажете: «Чому це ви не дивитесь під ноги?»;

б) кажете: «У вас усе гаразд? Чи я можу вам допомогти?»;

в) питаєте: «Що трапилося?»;

г) кажете: «Це все через вибоїну на тротуарі»;

д) ніяк не реагуєте на цю ситуаціб.

21. Ви вдарилися об поличку й набили гулю. Хтось каже: «З вами все гаразд?». Зазвичай ви кажете:

а) «У мене все гаразд. Залиште мене в спокої!»;

б) нічого не відповідаєте, ігноруючи людину;

в) «Займайтеся своїми справами!»;

г) «Так, я забився, дякую за увагу»;

д) «Дурниці».

22. Ви припустилися помилки, але провину через неї покладено на іншого. Зазвичай у таких ситуаціях ви кажете:

а) не кажете нічого;

б) підтверджуєте: «Це його помилка!»;

в) «Цієї помилки припустився я!»;

г) «Я не думаю, що це зробив він»;

д) «Це його гірка доля!».

23. Ви образилися на слова, які хтось сказав на вашу адресу. У таких ситуаціях ви зазвичай:

а) йдете геть від цієї людини, нічого не сказавши;

б) заявляєте цій людині, щоб вона не намагалася так робити;

в) нічого не кажете цій людині, хоча й ображені;

г) відповідно ображаєте цю людину;

д) заявляєте цій людині, що вам не подобається те, що вона говорила, і що вона не повинна більше цього робити.

24. Вас часто переривають, коли ви говорите. Зазвичай у таких ситуаціях ви:

а) кажете: «Перепрошую, але я хотів би закінчити свої висловлювання»;

б) кажете: «Чи можу я продовжити?»;

в) перериваєте самі цю людину, продовжуючи свою розповідь;

г) нічого не кажете, дозволивши цій людині продовжувати;

д) кажете: «Замовкніть! Ви мені заважаєте!».

25. Хтось прохає вас зробити те, що завадить вашим планам. У такому випадку ви зазвичай кажете:

а) «У мене інші плани, але я допоможу вам»;

б) «У жодному разі! Пошукайте когось іншого»;

в) «Добре, я зроблю те, що ви хочете»;

г) «Залиште мене у спокої!»;

д) «Зараз я зайнятий. Можливо пізніше».

26. Ви зустріли когось, з ким би хотіли познайомитися. У такій ситуації ви зазвичай:

а) радісно гукаєте на цю людину й поспішаєте їй назустріч»;

б) наближуєтеся до цієї людини, відрекомендовуєтеся й починаєте з нею розмову;

в) наближуєтеся до цієї людини й чекаєте, поки вона заговорить з вами;

г) наближуєтесь до цієї людини й починаєте розповідати про свої досягнення;

д) нічого не кажете цій людині.

27. Хтось, кого ви раніше не зустрічали, зупиняється й гукає: «Привіт!». У таких випадках ви зазвичай:

а) запитуєте: «Що вам потрібно?»;

б) не кажете нічого;

в) кажете: «Залиште мене в спокої»;

г) промовляєте: «Привіт!», відрекомендовуєтеся й прохаєте цю людину відрекомендуватися у свою чергу;

д) хитаєте головою, промовляєте: «Привіт!» і проходите мимо.
Опрацювання одержаних результатів

Всі питання розділені авторами на 5 типів комунікативних ситуацій:

- ситуації, в яких потрібна реакція на позитивні висловлювання співрозмовника (запитання 1, 2, 11, 12);

- ситуації, в яких учень повинен реагувати на негативні висловлювання (запитання 3, 4, 5, 15, 23, 24);

- ситуації, в яких до учня  звертаються з проханням (запитання 6,10,14,16,17,25);

- ситуації бесіди (запитання 13,18,19,26,27);

- ситуації, в яких потрібно проявити  емпатію (розуміння почуттів і станів іншої людини) (запитання 7,8,9,20,21,22).

Зазначте, який спосіб спілкування обрано (залежний, агресивний, компетентний) у кожній запропонованій ситуації згідно з ключем.

Блоки умінь:

1. Уміння виявляти й сприймати знаки уваги (компліменти) від однолітка (запитання 1,2,11,12).

2. Реагування на справедливу критику (запитання 4,13).

3. Реагування на несправедливу критику (запитання 3,9).

4. Реагування на образливу, провокаційну поведінку з боку співрозмовника (запитання 5,14,15,23,24).

5. Уміння звернутися до однолітка з проханням (запитання 6,16).

6. Уміння відповісти відмовою на чуже прохання, сказати "ні" (запитання 10,17, 25).

7. Вміння самому висловити співчуття, виявити підтримку (запитання 7,20).

8. Вміння самому приймати співчуття й підтримку з боку однолітків (запитання 8, 26).

9. Уміння вступити в контакт з іншою людиною, контактність (запитання 8,12).

10. Реагування на спробу вступити з тобою в контакт (запитання 19,27).

Ключі



Залежні

Компетентні

Агресивні

1.

АГ

БВ

Д

2.

АВ

Д

БГ

3.

ВД

Б

АГ

4.

БД

Г

АВ

5.

Г

АБ

ВД

6.

АГ

ВД

Б

7.

БГ

АВ

Д

8.

АГ

В

БД

9.

Д

БВ

АГ

10.

БД

Г

АВ

11.

БД

Г

АВ

12.

БГ

А

ВД

13.

АГ

В

БД

14.

АВ

Д

БГ

15.

ВД

Б

АГ

16.

БД

Г

АВ

17.

Г

АБ

ВД

18.

АГ

В

БД

19.

АВ

Д

БГ

20.

ГД

БВ

А

21.

Б

ГД

АВ

22.

А

ВГ

БД

23.

АВ

Д

БГ

24.

Г

АБ

ВД

25.

В

АД

БГ

26.

ВД

АБ

Г

27.

БД

АГ

В

Соціометричне дослідження

(Дж. Морено)

Використовується у прогностичній діяльності соціального педагога, для орієнтування класного керівника в суспільній діяльності класу (вибори старости групи, розподіл обов`язків, доручення та ін.). Отримані дані можуть бути корисною інформацією до роздумів, а також стимулом для самовиховання та самовдосконалення членів учнівського колективу.

Мета дослідження: визначення внутрішньогогрупових взаємодій між учнями класу, а також визначення статусу й ролі кожного учня в класному колективі.

Методика містить у собі 10 запитань, що стосуються наступних категорій:

  1. організаторські здібності;

  2. навчання;

  3. довіра;

  4. матеріальна довіра;

  5. дружба;

  6. авторитет;

  7. спорт;

  8. акуратність, зовнішній вигляд;

  9. гумор;

  10. працьовитість.


Методика може використовуватися для дослідження шкільних колективів 3-11-х класів у різних модифікаціях (для дітей початкової та старшої школи запитання можуть бути по-різному сформульовані, можуть бути змінені категорії дослідження, але принцип методики залишається незмінним).