Головна сторінка

Міністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру



НазваМіністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру
Сторінка1/2
Дата конвертації16.03.2016
Розмір0.57 Mb.
ТипДокументи
  1   2
1. /Bilorus.docМіністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ



ІНСТРУКЦІЯ


з передачі українською мовою

географічних назв і термінів Білорусі

Київ - 2001

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ



ІНСТРУКЦІЯ


з передачі українською мовою

географічних назв і термінів Білорусі


Видання перше


Затверджено наказом

Міністерства екології та природних ресурсів України

від 08.10.2001 р. № 360

Київ - 2001


УДК 528 (06)



ІНСТРУКЦІЯ з передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі. Вид. 1 - К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001.



Інструкція є нормативним документом, що видається з метою упорядкування передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі в різних наукових, навчальних, довідкових, інформативних і картографічних виданнях тощо.

Інструкція призначена для використання в установах, організаціях та підприємствах, діяльність яких пов’язана із застосуванням географічних назв.

Інструкція розроблена Державним науково-виробничим підприємством “Картографія”.

Уклав О.І.Скопненко. Редактор В.З.Пономаренко.

Інструкція схвалена і рекомендована до видання Національною радою з географічних назв.
Вводиться в дію з 01.01.2002 р.

© Мінекоресурсів України, 2001

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Ця інструкція визначає основні правила передачі українською мовою білоруських географічних назв.

1.2. Білоруські географічні назви передаються українською мовою згідно з літературною вимовою білоруської мови без урахування діалектних особливостей.

1.3. З відхиленням від правил цієї інструкції наводяться назви низки об’єктів, які закріпилися в українській літературі та картографії у традиційній формі (див. п.4.1).

1.4. В інструкції подані короткі відомості про звуки та графіку білоруської мови (додаток 1), орієнтовний список об’єктів, які зображуються на картах та планах населених пунктів (додаток 2) і список скорочень географічних термінів і слів, які входять до складу білоруських географічних назв (додаток 3).

1.5. Основними джерелами для встановлення автентичного написання білоруських географічних назв мають бути великомасштабні карти і атласи останніх років видання білоруською мовою.

1.6. Окрім картографічних джерел, для встановлення правильного написання географічних назв білоруською мовою повинні використовуватися переписи, довідники населених пунктів, довідники адміністративно-територіального поділу, інші видання подібного плану.
2. ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧІ ЛІТЕР ТА БУКВОСПОЛУЧЕНЬ



2.1. Білоруський алфавіт складається з таких знаків:

Аа, Бб, Вв, Гг, Дд, Ее, Ёё, Жж, Зз, Іі, Йй, Кк, Лл, Мм, Нн, Оо, Пп, Рр, Сс, Тт, Уу, Ўy˘ , Фф, Хх, Цц, Чч, Шш, ы, ь, Ээ, Юю, Яя.

У сучасній білоруській літературній мові 45 звуків. Звуки (дж) і (дз’) на письмі позначаються сполученням літер дж і дз: Ураджайная, Дзеснакіта, Дзягавічы.

Літера Гг позначає два звуки: (г) фрикативний: Габрыялаўшчына, Гомель, Гродна та (ґ) вибуховий.

Звук (ґ) відомий лише в декількох словах, у географічних назвах не вживається.

Звук (ў) нескладове відповідає українському звукові (ў) (орфографічному в): Кілтаўцы, Клоўсі, Магілёў, Барысаў, Кулёўшчына.

7. Літера (у) пишеться на початку слова, після розділових знаків і після слів з кінцевим приголос­ним.

Незалежно від вимови (у) пишеться на початку власних назв: Убібачкі, Убель, да Ульянаўкі, да Улад­­зіміраўкі.

Літера (ў) пишеться після голосних відповідно до вимови на початку, в середині і на кінці слів на місці голосного (у) і приголосних (в), (л): Дуброўна, Грозаў, Будслаў, Фашчаўка, Хаўхоліца, Падпаўлоўе.

Звук (р) у білоруській мові завжди твердий. Після літери (р) ніколи не пишеться -е, -ё, -і, -ю, -я.
2.2. Таблиця передачі українською мовою літер та буквосполучень білоруської мови:



з/п

Білоруська

літера або

буквоспо­лучення

Передача українською

мовою

Позиція

в слові

Приклади

При- мітки

1

2

3

4

5

6

1.

а, я

а, я

Під наголосом

Стайкі – Стайкі

Князяўка – Князявка

Праца – Праца

Рабіннік – Рабіннік




2.

а

а

Ненаголошене

Пліса – Пліса

Косава – Косава

Крапіўнае – Крапівнає

Рака – Рака

Грамы – Грами




3.

я

я

Ненаголошене

Сяльцо – Сяльцо

Вязоўніца – Вязовніца







’я

’я

Після апострофа, який у білоруській мові ставиться після б, в, м, п, ф, г, к, х, д, т

Дзем’янкі – Дзєм’янкі

П’янькава – П’янькава

П’яўка – П’явка

Параф’янова – Параф’янава

Сар’я – Сар’я

Лук’янавічы – Лук’янавічи

Пад’яварка – Пад’яварка

Пад’ятлы – Пад’ятли




1

2

3

4

5

6




я

’я

Після ў

Наўянка – Нав’янка

Гаўя – Гав’я




4.

о

о

Ненаголошене та наголошене

Домнікі – Домнікі

Орша – Орша

Дуброўна – Дубровна

Бяроза – Бяроза




5.

е

є

У всіх позиціях

Чыстае –Чистає

Ванелевічы – Ванєлєвічи

Ельск – Єльськ

Новыя Екентаны – Новия Єкєнтани







’е

’є

Після: б, в, м,

п, ф, г, к, х, д, т, р

Граб’е – Граб’є

Заліп’е – Заліп’є

Зашчэб’е – Защеб’є

Заазер’е – Заазєр’є

Юр’ева – Юр’єва

Задор’е – Задор’є







е

’є

Після ў

Клеўе – Клєв’є

Падпаўлоўе – Падпавлов’є

Макаўе – Макав’є

Шчаўе – Щав’є

Зіноўеўка – Зінов’євка




6.

ё

ьо

Після м’яких приго­лос­них

Зялёны Гай – Зяльони Гай

Новая Вёска – Новая Вьоска

Мётча – Мьотча

Нёўда – Ньовда

Мёры – Мьори

Казённыя Лычыцы – Казьонния Личици







ё

йо

На початку слова

Ёды – Йоди

Ёцавічы – Йоцавічи

Ёні – Йоні







ё

йо

Після голосних

Ручаёўка – Ручайовка

Гаёўка – Гайовка

Сафіёва – Сафійова







’ё

йо

Після апострофа для позначення окремої вимови звуків

Кап’ё – Капйо

Рап’ёва – Рапйова

Пад’ём – Падйом

Звяр’ё – Звярйо







ё

йо

Після ў

Мітаўё – Мітавйо

Салаўёва – Салавйова




7.

і

і




Гілі – Гілі

Чашнікі – Чашнікі

Іванск – Іванськ

Іжар – Іжар







і

ї

Після голосної

Падгаі – Падгаї

Кульгаі – Кульгаї

Беляі – Бєляї

Клеі – Клєї

Падталеі – Падталєї

Верацеі – Вєрацєї

Пацуі – Пацуї, Зуі – Зуї

Мануілы – Мануїли







і

і

У складних словах, де перша частина закін-чується голосним звуком

Новаіванаўка – Новаіванавка

Новаігнатавічы – Новаігнатавічи







і

ї

Після префікса, якщо пре- фікс закінчується голос-ним звуком, а наступний склад починається з і

Заірдзічча – Заїрдзічча




1

2

3

4

5

6




і

’ї

Після ў

Цаўі – Цав’ї

Салаўіха – Салав’їха

Салаўі – Салав’ї







’і

’ї

Після губних та р

Вераб’іны – Вєраб’їни

Мар’іна Горка – Мар’їна Горка




8.

у

у

У всіх позиціях

Узлогі – Узлогі

Усвяты – Усвяти

Пугляі – Пугляї

Рудня – Рудня




9.

ю

ю

У всіх позиціях

Радзюшы-Тушча – Радзюши-Туща Уюноўка – Уюновка

Любча – Любча







’ю

’ю

Після апострофа

Б’ючын – Б’ючин




10.

ы

и

У всіх позиціях

Закрыпічна – Закрипічна

Ужыца – Ужица

Чыстае – Чистає

Яблыня – Яблиня




11.

э

е

У всіх позиціях

Экімань – Екімань

Бацэвічи – Бацевічи

Малыя Рэксці – Малия Рексці




12.

б

б

У всіх позиціях

Бакшты – Бакшти

Бярозаўка – Бярозавка




13.

в

в

– “–

Васілішкі – Васілішкі

Вутка – Вутка




14.

г

г

– “ –

Ванелевічы – Ванєлєвічи

Грандзічы – Грандзічи




15.

д

д

– “ –

Гародзькі – Гародзькі

Дрыса – Дриса

Дарасіно – Дарасіно




16.

дж

дж

– “ –

Джыгава – Джигава




17.

дз

дз

– “ –

Рэдзькава – Редзькава

Дзеражня – Дзєражня

Дзераўная – Дзєравная




18.

ж

ж

– “ –

Жупраны – Жупрани

Жодзішкі – Жодзішкі




19.

з

з

– “ –

Збляны – Збляни

Заберазь – Забєразь




20.

й

й

– “ –

Мінойты – Мінойти

Першамайскі – Пєршамайскі




21.

к

к

– “ –

Капыль – Капиль

Куляны – Куляни




22.

л

л

– “ –

Любча – Любча

Ліпічанка – Ліпічанка




23.

м

м

– “ –

Мервіны – Мєрвіни

Малькавічы – Малькавічи




24.

н

н

– “–

Новыя Дзевяткавічы – Новия Дзє-вяткавічи

Нізкавічы – Нізкавічи




25.

п

п

– “–

Паставы – Пастави

Парачаны – Парачани




26.

р

р

– “–

Рухава – Рухава

Вялікая Рагозніца – Вялікая Рагозні-ца




27.

с

с

– “–

Селецк – Сєлєцьк




28.

т

т

– “–

Слабада – Слабада

Тайманава – Тайманава

Тухавічы – Тухавічи




1

2

3

4

5

6

29.

ў

в

У всіх позиціях

Грозаў – Грозав

Боўсевічы – Бовсєвічи

Вязоўніца – Вязовніца

Вялікі Поўсвіж – Вялікі Повсвіж




30.

ф

ф

– “–

Фаставічы – Фаставічи

Параф’янава – Параф’янава




31.

х

х

– “–

Халапенічы – Халапєнічи

Коханава – Коханава




32.

ц

ц

– “–

Цырын – Цирин

Райцы – Райци

Хоцімск – Хоцімськ

Копаць – Копаць




33.

ч

ч

– “–

Чартавічы – Чартавічи

Чарэмшыцы – Чаремшици




34.

ш

ш

– “–

Шо – Шо

Рамшына – Рамшина




35.

ь

ь




Лукомль – Лукомль

Кузьміно – Кузьміно

Васільевічи – Васільєвічи

Вішанькі – Вішанькі

Арсеньеў – Арсєньєв




36.

- шч

- щ

– “–

Фашчаўка – Фащавка

Шчучын – Шучин




37.

- ск

- цк

- ськ

- цьк

Тільки в назвах

на -ск, -цк

Хацімск – Хацімськ

Мінск – Мінськ

Слуцк – Слуцьк




39.

- скі

(-скае,

- ская,

- скія)

- скі

(- скає,

- ская,

- скія)

Крім назв на -ск

Акцябрскі – Акцябрскі

Астраўскія – Астравскія




40.

- цкі

(- цкае,

- цкая ,

- цкія)

- цкі

(- цкає,

- цкая,

- цкія)

Крім назв на -цк

Казацкія Балсуны – Казацкія Балсу-ни

Сяліцкая – Сяліцкая

Глыбоцкае – Глибоцкає





2.3. Наголос у білоруській мові динамічно-кількісний.

Наголошеним може бути будь-який склад: мáці, Радзíма, працавáць, пераадóльваць, Мазыр, Паддýб­цы, Панізóўе.

О в білоруській мові завжди наголошене: Óрлі, Óльжава, Óбга, Óрдаць, Óрдзевічы, Вязóўніца.
3. ПЕРЕДАЧА ГЕОГРАФІЧНИХ ТЕРМІНІВ І НАПИСАННЯ

СКЛАДЕНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ
3.1. Географічні терміни, які супроводжують фізико-географічні об’єкти, в білоруській мові можуть стояти як перед назвою, так і після неї:

Ваўкавыскае ўзвышша – Вавкависька височина

Пінскія балоты – Пінські болота

Капыльская града – Капильське пасмо

возера Чорнае – озеро Чорнає

возера Нарач – озеро Нарач

3.2. При передачі українською мовою білоруські географічні терміни, які збігаються з відповідними українськими термінами коренем і зна­ченням, перекладаються. (Ці терміни позначені знаком * у додатку 2):

возера Чырвонае – озеро Чирвонає

Сярэдненёманская нізіна – Середньоніманська низовина

рэка Аўсянка – річка Авсянка

Салігорскае вадасховішча – Салігорське водосховище

Капыльская града – Капильське пасмо

Палавіцкая града – Палавіцьке пасмо

Примітка: перекладаються українською мовою прикметники верхні-, сярэдні-, ніжні-, коли вони є частиною складеної назви фізи­ко-географічного об’єкту (низовина, пасмо, височина, рівнина тощо):

Сярэдненёманская нізіна – Середньоніманська низовина

Верхня­нё­манская нізіна – Верхньоніманська низовина

При цьому в прикметниках на - скі, - ская, - скае, - скія, - цкі, - цкая, - цкае, - цкія суфікси та закін­чен­ня змінюються суфіксами та закінченнями українських прикметників повної форми, тобто:

- скі передається як - ський

- ская - “- - ська

- скае - “- - ське

- цкі - “- - цький

- цкая - “- - цька

- цкае - “- - цьке

- цкія - “- - цькі

Ашмянскі раён – Ашмянський район

Пастаўскі раён – Паставський район

Лідская раўніна – Лідська рівнина

Салігорскае вадасховішча – Салігорське водосховище

возера Выгашчанскае – озеро Вигащанське

Бярэзінскі біясферны запаведнік – Бярезінський біосферний заповідник
Івянецкі раён – Івянецький район

Асіповіцкае вадасховішча – Асіповіцьке водосховище

Бабровіцкае вадасховішча – Бабровіцьке водосховище

Гарадоцкае ўзвышша – Гарадоцька височина

3.3. Назви, які складаються з двох чи декількох слів, пишуться окремо. Кожне слово, яке входить до скла­ду топоніма, пишеться з великої літери:

Малыя Аўцюкі – Малия Авцюкі

Шырокі Дол – Широкі Дол
  1   2