Головна сторінка

Огляд деяких зауважень до проекту Податкового кодексу України



Скачати 410.33 Kb.
НазваОгляд деяких зауважень до проекту Податкового кодексу України
Сторінка2/3
Дата конвертації12.09.2017
Розмір410.33 Kb.
ТипДокументи
1   2   3
1. /det_NK25..docОгляд деяких зауважень до проекту Податкового кодексу України

Зауваження до розділу ІХ. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та магістральними нафтопродуктоводами природного газу та аміаку територією України.


Положення зазначеного розділу не змінюють суті чинної рентної плати.

Об’єктом оподаткування цієї рентної плати є фактичні обсяги нафти, що транспортується територією України, а для природного газу та аміаку – сума добутків відстаней відповідних маршрутів їх транспортування на обсяги природного газу та аміаку, транспортованих кожним маршрутом транспортування.

Разом з тим, пропонується новий механізм збільшення ставок рентної плати, а саме, у разі зміни тарифів до ставок рентної плати буде застосовується коригуючий коефіцієнт, порядок обчислення якого встановлюватиме Кабінет Міністрів України.
При цьому надається визначення поняття “тариф”, як вартість транспортування облікової одиниці вантажу магістральними трубопроводами України (без податку на додану вартість), що встановлюється:

на транспортування для споживачів України – центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України;

для транзиту територією України – на підставі договорів.
Потрібно, як мінімум зазначити, про які договори йдеться мова.

Ставки встановлюються у фіксованих величинах до відповідного обсягу транспортування.

Нормами пунктів 4.1.2 і 4.1.3 ставки оподаткування визначені як плата за транспортування однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами та однієї тонни нафтопродуктів магістральними нафтопродуктоводами без урахування плеча транспортування, що не відповідає суті транспортних тарифів.

Зауваження до розділу Х “Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні”




Положення зазначеного розділу повністю дублюють чинну рентну плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні.

Об’єктом оподаткування цієї рентної плати є обсяг видобутої відповідної вуглеводневої сировини (нафти, газового конденсату та природного газу).

Ставки встановлюються у фіксованих величинах до відповідного обсягу видобутку. При цьому, ставки у кожному звітному періоді (місяці) коригуються на коефіцієнт, який визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної економічної політики.
Разом з тим, із змісту статті 6 цього розділу випливає, що платники подають два податкових розрахунки, а саме:
Платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби:

за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України;

за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів (обов'язкових платежів) у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
У разі наявності у платника декількох дозволів на видобування вуглеводневої сировини, поклади якої залягають на різних територіях, таким платником буде подаватися декілька податкових розрахунків з одного податку.
Ситуація подібна до екологічного податку, тому потребує приведення у відповідність розділу Х проекту до розділу II.
Зауваження до розділу ХІ “Плата за користування надрами”
Положення зазначеного розділу по суті не змінюють чинну плату за користування надрами для видобування корисних копалин та плату за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Розміри ставок плати за користування надрами визначені як сумарні ставки чинної плати за користування видобування корисних копалин та збору за геологорозвідувальні роботи з урахуванням їх індексації у вартісних величинах до одиниці видобутої корисної копалини (для кварциту та піску кварцового, солі калієво-магнієвій, сировини ювелірної, ювелірно-виробної, виробної, декоративного каміння, сировини скляної, для пиляних стінових матеріалів, сировини для виробництва мінеральної вати, для бутового каменю, піщано-гравійної сировини, для глинистих порід), а для решти корисних копалин - у фіксованих величинах до одиниці обсягу видобутої відповідної корисної копалини.
Об’єктом оподаткування даної плати передбачається обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин (підпункт 2.3.1 цього розділу).

Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр (підпункт 2.6.1цього розділу)
Водночас, статтею 2 цього розділу передбачається зобов’язати органи державного гірничого нагляду у місячний термін після прийняття відповідного рішення надсилати до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки (пункт 2.14.4).

Пунктом 2.14.5 передбачається зобов’язати органи спеціально уповноваженого органу управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у місячний термін після прийняття відповідного рішення надсилають до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, копію затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції з конкретизацією порядку визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.
Проте, проектом не пропонується внести доповнення до спеціального законодавства (Кодексу про надра, Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та інших), в частині надання зазначеними органами відповідних повноважень, які передбачаються для них проектом Кодексу.
Отже, потрібно надати хоча б доручення Кабінету Міністрів України привести у відповідність законодавчі акти з питань охорони навколишнього природного середовища у зв’язку з набранням чинності Податкового кодексу.

1   2   3