Головна сторінка

Огляд деяких зауважень до проекту Податкового кодексу України



Скачати 410.33 Kb.
НазваОгляд деяких зауважень до проекту Податкового кодексу України
Сторінка3/3
Дата конвертації12.09.2017
Розмір410.33 Kb.
ТипДокументи
1   2   3
1. /det_NK25..docОгляд деяких зауважень до проекту Податкового кодексу України

Зауваження до розділу ХІІ. Місцеві податки і збори



До складу місцевих податків і зборів пропонується включити:
податок з реклами;

Базою оподаткування податку з реклами пропонується встановити:

вартість наданих рекламодавцю послуг з виробництва та/або розповсюдження (розміщення) реклами без урахування суми внесених (нарахованих) відповідно до цього Кодексу податків, зборів (обов’язкових платежів). Така вартість обчислюється виходячи з договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижчими за звичайні.

Ставки податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами в межах від 0,1 до 0,5 відсотка бази оподаткування.
збір за паркування транспортних засобів (буде діяти до 31 грудня 2013 року);
збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (є аналогом чинної плати за патентування деяких видів підприємницької діяльності );

Проектом ПК регулюються питання оподаткування операцій із надання послуг у сфері грального бізнесу, водночас Верховною Радою України 15 травня 2009 року прийнято закон «Про заборону грального бізнесу в Україні», яким заборонено гральний бізнес в Україні.

туристичний збір.

Згідно з пп. 4.2.1 п. 4.2 статті 4 ПК платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради щодо встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк. Вказаними нормами звільнень від сплати названого збору, наприклад, для осіб, що прибувають на зазначену територію в порядку службового відрядження.

Базою оподаткування туристичного збору пропонується встановити:

вартість тимчасового проживання (ночівлі). При цьому, до вартості проживання не включається витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.

Cтавка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази.
Ринковий збір.

Буде діяти до 31.12 2013 року згідно з Указом Президента України “Про впорядкування механізму сплати ринкового збору”.

Зауваження до розділу XІII “ Плата за землю”
Положення зазначеного розділу не змінюють суті чинної плати за землю.
Слід відмітити,що стаття 18 цього розділу “Податковий період” не узгоджується із статтею 35 “Податкові періоди” розділу I.
Для плати за землю пропонується встановити базовий податковий (звітний) період - календарний рік і податковий (звітний) період для плати - календарний місяць. При цьому, не зазначається для якої мети встановлюється два періоди.

Разом з тим у статті 35 “Податкові періоди” розділу I передбачається інші податкові періоди, а саме, для обчислення і сплати податку називається податковий період, а для подачі податкової декларації (звіту, розрахунку) - базовий податковий (звітний) період.
Крім цього, звужується база оподаткування для залізниць.

На сьогодні податок за всі земельні ділянки, надані
для залізниць, обчислюється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку в межах населених пунктів і 0,02 відсотка – за межами населених пунктів. Проектом Кодексу пропонується обчислювати земельний податок за такими ставками, але за земельні ділянки залізниць лише в межах смуг відведення.
Зазначеним розділом передбачається також встановлення обов’язку подавати органам державної податкової служби:

відповідним органам виконавчої влади з питань земельних ресурсів інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, до 1 лютого подавати переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни;

центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів за поданою спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі статистики інформацією про середньорічний індекс інфляції за попередній рік, щороку розраховувати величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель;

центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міській державній адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечувати інформування центрального органу державної податкової служби і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель;

центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів за поданою спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі статистики інформацією про середньорічний індекс інфляції визначає величину коефіцієнтів індексації базових ставок податку, встановлених пунктом 8.1 статті 8 цього розділу, і не пізніше 15 січня відповідного року інформує центральний орган державної податкової служби і власників земельних ділянок та землекористувачів про коефіцієнти індексації.
Проте, проектом не пропонується внести доповнення до спеціального законодавства (Земельного кодексу, Закону України “Про місцеве самоврядування” та інших), в частині надання зазначеними органами відповідних повноважень, які передбачаються для них проектом Кодексу.
Таким чином, потрібно надати хоча б доручення Кабінету Міністрів України привести у відповідність законодавчі акти з питань охорони навколишнього природного середовища у зв’язку з набранням чинності Податкового кодексу.
Зауваження до розділу ХІV. Спеціальні податкові режими
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва
1. Проектом ПК визначається граничний обсяг річного оподатковуваного доходу для суб’єктів малого підприємництва, який є умовою набуття права застосовувати спрощену систему оподаткування, – 500 тис грн. – для суб’єктів підприємництва – фізичних осіб; 2000 тис. грн. – юридичних осіб. Матеріали ПК не містять докладного обґрунтування доцільності запровадження граничного обсягу річного доходу для зазначених суб’єктів малого підприємництва саме у наведених розмірах.

2. Проектом ПК запроваджуються податкові канікули на період з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2015 року для фізичних осіб, які провадять господарську діяльність виключно з надання побутових послуг та обсяг доходу яких протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) при підтвердженні статусу платника податку не перевищує 300 000 гривень, а також для юридичних осіб, обсяг доходу яких протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) при підтвердженні статусу платника податку не перевищує 100 000 гривень.

Вбачається, що потребує обґрунтування пропозиція щодо встановлення утричі більшої за розміром граничної межі отримуваного доходу саме для фізичних осіб. Крім того, за аналогією з фізичними особами обмежувальний критерій, який дає право на застосування податкової пільги, яким, у свою чергу, є вид господарської діяльності – а саме, надання побутових послуг, доцільно застосувати і щодо юридичних осіб. Доречним також було б передбачити можливість запровадження податкових канікул не лише для суб’єктів, які надають побутові послуги, але й здійснюють виробничу діяльність.

У проекті ПК відсутні також обґрунтування щодо доцільності запровадження «податкових канікул» саме до 31 грудня 2015 року.

3. У проекті ПК значно розширено перелік видів діяльності, на які не поширюється спрощена система оподаткування, наприклад, "на діяльність, пов’язану з організацією торгівлі, наданням послуг із створення належних умов для здійснення торгівлі іншими фізичними або юридичними особами та орендою торгових місць на ринках та/або у торговельних об’єктах".

Зазначена норма потребує більш чіткого визначення, оскільки у запропонованому вигляді може тлумачитися неоднозначно при практичному застосуванні. Зокрема, слід чітко та однозначно в законопроекті визначити поняття «діяльність пов’язана з організацією торгівлі», «створення належних умов для здійснення торгівлі іншими фізичними або юридичними особами», «діяльність пов’язана з орендою торгових місць на ринках та/або у торговельних об’єктах».

Потребує обгрунтування поширення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на суб’єктів малого підприємництва – фізичних та юридичних осіб, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю через мережу Інтернет.

4. Суперечать принципам податкового законодавства України норми ПК, згідно з якими спрощена система оподаткування не поширюється на іноземців та осіб без громадянства. Зокрема, принцип рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації передбачає забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу» (пп. 4.1.2 п. 1 ст. 4 розділу І).

5. Нормами п. 10.2 статті 10 ПК передбачено, що «податки і збори (обов’язкові платежі), не зазначені у пункті 10.1 цієї статті, сплачуються платниками податку в порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом, а страхові внески до Пенсійного фонду України і фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування – в порядку, визначеному законами про загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування». Наявність такої норми дозволить стягувати з підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування, крім єдиного податку, ще й інші податки, збори та інші різні платежі. Доцільно було б визначитись щодо сплати суб’єктами господарювання, які працюють на спрощеній системі оподаткування, виключно єдиного податку та внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування.

6. Потребує більш докладного обґрунтування пропозиція,відповідно до якої «якщо фізичні особи провадять господарську діяльність із використанням найманої праці, то для кожної особи, яка перебуває з ними у трудових відносинах, включаючи членів їх сімей, орган державної податкової служби видає таким платникам податку довідку про трудові відносини фізичної особи з платником податку (далі – довідка)» (п. 11.9 ст. 11). Зокрема, незрозумілими видаються доцільність та мета видачі такої довідки, її зміст та необхідність повернення разом із Свідоцтвом по закінченню строку дії до органу державної податкової служби.

7. Потребує уточнення вираз «у разі застосування платником податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 2.3 статті 2 цієї глави» (п. 12.2. статті 12, оскільки згідно з існуючою практикою розрахунки здійснюються саме у готівковій та безготівковій формі, отже для уникнення неоднозначного тлумачення було б доцільним уточнити, про які інші форми йдеться у зазначеній нормі проекту.
Спеціальний режим оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти на основі новітніх енергозберігаючих, екологічно прийнятних та наукоємних технологій (глава 3), спеціальний режим оподаткування технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств, що виконують проекти технологічних парків (глава 4)
1. Відповідно до п. 13.2 ст. 13 розділу І ПК до спеціальних податкових режимів належать:

спеціальний режим оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти на території спеціальних (вільних) економічних зон;

спеціальний режим оподаткування суб’єктів господарювання, що реалізують інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку;

спеціальний режим оподаткування технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств, що реалізують проекти технологічних парків.

Зазначений перелік не відповідає переліку спеціальних податкових режимів, визначених главами 3 і 4 розділу ХІУ проекту. Зазначений розділ врегульовує лише питання спеціального режиму оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти на основі новітніх енергозберігаючих, екологічно прийнятних та наукоємних технологій (глава 3), та спеціального режиму оподаткування технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств, що виконують проекти технологічних парків (глава 4).

2. В проекті ПК передбачається, що питання, пов’язані з функціонуванням технологічних парків, крім питань оподаткування, включаючи розгляд, реєстрацію та реалізацію проектів технологічних парків, регулюються спеціальним законодавством України (стаття 1 глави 4). В даний час не існує таких спеціальних законів, які б визначати критерії, порядок запровадження такого режиму.

Серед усіх видів спеціальних економічних зон законодавчо врегульованими є лише відносини, пов’язані з функціонуванням спеціальних (вільних) економічних зон, діяльність яких регулюється Законом України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», який був прийнятий ще у 1992 році. Отже, питання створення і функціонування усіх видів спеціальних економічних зон слід вирішувати на основі Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон».
В цілому норми розділу XіV «Спеціальні податкові режими» ПК доцільно розширити, включивши до нього всі норми, що регламентують питання оподаткування об’єктів з особливим режимом господарювання (СЕЗ всіх видів, у тому числі технопарки, індустріальні парки тощо).

У проекті ПК взагалі не відображені особливості оподаткування окремих галузей економіки та промисловості, яким надається державна підтримка – агропромисловий комплекс, авіа- і суднобудування тощо.
Зауваження до розділу ХІХ. Прикінцеві та перехідні положення
1. Нормами п. 1 ПК розділу ХІХ передбачено, що норми пункту 27.21 статті 27 розділу І та норми абзацу п’ятого пункту 10.4 статті 10 розділу ІІ набирають чинності з 1 січня 2014 року. Але ж пункту 27.21 у статті 27 розділу І та абзацу 5 у пункті 10.4 статті 10 розділу ІІ не існує.

2. 1. Пунктом 2 пропонується виключити деякі положення розділу ІІ „Прикінцеві положення” щодо рентних платежів, індексації нормативів плати за користування надрами та збору за спеціальне водокористування, а також нормативи цих платежів, які встановлені у додатках № 1 і № 2 цього Закону.

Разом з тим, не враховано зміни, які вносилися у розділ ІІ „Прикінцеві положення” зазначеного Закону Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 20.05.10 р. №2275, а саме цей розділ було доповнено пунктом 82 .

Пункт 2 цього розділу не передбачає виключення пункту 82 .
У зв’язку із цим, у пункті 2 слова “Пункти 3 – 81 розділу ІІ „Прикінцеві положення”, додатки № 1 і № 2 до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 27-28, ст.. 253; 2009 р., № 16, ст.. 223);”

необхідно замінити словами:

“Пункти 3 – 82 розділу ІІ „Прикінцеві положення”, додатки № 1 і № 2 до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 27-28, ст.. 253; 2009 р., № 16, ст.. 223; 2010 р., № ст..);
3. Норму п. 3 ПК доцільно розпочати текстом: «рекомендувати Президенту України…», а не припиняти законом дію Указу Президента України.

4. Проектом Податкового Кодексу не передбачається встановлення збору за спеціальне використання природних ресурсів, а на заміну йому вводиться три платежі, а саме: збір за спеціальне використання води, збір за спеціальне використання лісових ресурсів, плата за користування надрами.
Платники, об’єкти оподаткування та інші механізми збору за спеціальне використання природних ресурсів встановлені Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”
Проте, у пункті 22 пропонується внести зміни до Закону України Про охорону навколишнього природного середовища” і не пропонується скасувати збір за спеціальне використання природних ресурсів.
У зв’язку із цим у пункті 22 необхідно:

слова “пункт „г” статті 41 викласти у такій редакції:

„г) встановлення нормативів збору за спеціальне використання природних ресурсів, ставок екологічного податку;”
замінити словами:
“ пункт „г” статті 41 викласти у такій редакції:

„г) встановлення екологічного податку, збору за спеціальне використання води, збору за спеціальне використання лісових ресурсів, плати за користування надрами;”;
слова “у статті 43:

у частині першій слово „нормативів” замінити словом „ставок”;

у частині другій слово „нормативи” замінити словом „ставки”;

частину третю виключити;”
замінити словами:
“Статтю 43 викласти у такій редакції:

Стаття 43. За використання природних ресурсів встановлюється збір за спеціальне використання води, збір за спеціальне використання лісових ресурсів, плати за користування надрами згідно з Податковим Кодексом України.”
5. Видається незрозумілою пропозиція щодо внесення змін у чинний Бюджетний кодекс України з огляду на те, що з 1 січня 2011 року набирає чинності і новий Бюджетний кодекс України, проект якого знаходиться на розгляді Верховної Ради України, що співпадає з терміном набрання чинності Податковим кодексом України. Отже доцільно узгодити норми вказаних кодексів та строк набуття ними чинності.
6. Вбачається доцільним доповнити розділ ХIХ пунктом 46 такого змісту:

Кабінету Міністрів України:

у тримісячний термін з дня опублікування Податкового кодексу України:

розробити та привести у відповідність із нормами цього кодексу свої нормативно-правові акти;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів у відповідність із нормами цього Закону та розробку нормативно-правових актів, визначених нормами цього кодексу;

забезпечити контроль за розробкою центральним органом державної податкової служби форми річної декларації про майновий стан і доходи фізичних осіб, передбаченої розділом IV цього кодексу, та її оприлюднення до 1 грудня 2010 року.


1   2   3