Головна сторінка

Міністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру



НазваМіністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру
Сторінка1/5
Дата конвертації16.03.2016
Розмір0.66 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5
1. /Deutschland.docМіністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ



ІНСТРУКЦІЯ


з передачі українською мовою

німецьких географічних назв і термінів


Київ - 2001



УДК 528 (06)



ІНСТРУКЦІЯ з передачі українською мовою німецьких географічних назв і термінів.
Вид. 1 - К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001.



Інструкція є нормативним документом, що видається з метою упорядкування передачі українською мовою німецьких географічних назв і термінів у різних наукових, навчальних, довідкових, інформативних і картографічних виданнях тощо.

Інструкція призначена для використання в установах, організаціях та підприємствах, діяльність яких пов’язана із застосуванням географічних назв.

Інструкція розроблена Державним науково-виробничим підприємством “Картографія”.

Уклала Є.Л.Кирей. Редактор В.З.Пономаренко.

Інструкція схвалена і рекомендована до видання Національною радою з географічних назв.
Вводиться в дію з 01.01.2002 р.

© Мінекоресурсів України, 2001


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ



1.1. Ця інструкція визначає основні правила передачі українською мовою німецьких географічних
назв ФРН, Австрії, Швейцарії (північні та північно-східні кантони), де німецька мова є державною.

1.2. Німецькі географічні назви передаються українською мовою згідно з літературною вимовою німецької мови без урахування діалектних особливостей.

1.3. З відхиленням від правил цієї інструкції наводяться назви низки об’єктів, які закріпилися в укра-їнській літературі та картографії у традиційній формі (див. п.4.1.).

1.4. В інструкції подано орієнтовний список основних географічних термінів та інших слів, які входять до складу німецьких географічних назв (додаток 1) і таблиці класифікації голосних (додаток 2) та приголосних (додаток 3) звуків.

1.5. Основними джерелами для встановлення автентичного написання німецьких географічних назв мають бути великомасштабні карти і атласи останніх років видання німецькою мовою.

1.6. Окрім картографічних джерел, для встановлення правильного написання географічних назв ні-мецькою мовою повинні використовуватися переписи, довідники населених пунктів, довідники адміністративно-територіального поділу, інші видання подібного плану.

2. ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧІ ЛІТЕР ТА БУКВОСПОЛУЧЕНЬ



2.1. Німецький алфавіт складається з таких знаків: Aa, Bb, Cc, Dd, Ee, Ff, Gg, Hh, Jj, Kk, Ll, Mm, Nn, Oo, Qq, Rr, Ssβ, Tt, Uu, Vv, Ww, Xx, Yy, Zz.

Літери а, о, u вживаються також з діакритичним знаком . . (умлáут) – Ää, Öö, Üü.

2.2. Головним принципом передачі звуків у німецькій мові є звуко-літерний принцип, але звук і
буква не завжди збігаються. Деякі літери залежно від позиції у слові або від сполучення з іншими літерами мають різне звучання.

У процесі передачі німецьких назв треба звертати особливу увагу на сполучення літер: aa, ae, ah, ai, au, aü, ay, ee, eh, ei, eu, ie, ih, ieh, oe, oh, öh, oi, oo, oy, ue, uh, üh, ui, yh, ch, chs, ck, dh, pf, ph, rh, sch, th, tsch, zsch, які можуть позначати один звук або утворювати один склад; якщо букви належать до різних складів, вони передаються окремо згідно з правилами цієї інструкції.

2.3. Звукова система німецької мови налічує 18 голосних фонем. Велика кількість голосних фонем пояснюється їх поділом на довгі та короткі, наявністю дифтонгів, голосних з умлаутом. Довгота та короткість голосних мають фонематичне значення.

Графічно довгота голосних передається подвоєнням букви, що позначає голосний звук, або шляхом написання після неї “німих” e, h, i.

Короткість голосних позначається подвоєнням наступної приголосної. У деяких випадках довгота та короткість голосних графічно не позначається, тоді при читанні треба взяти до уваги структуру складу: довгий голосний у складі, як правило, сполучається з одним приголосним або стоїть у відкритому складі; короткий голосний сполучається з двома однаковими приголосними, двома чи кількома різними приголосними. В українській передачі довгота голосних не відображається; літери e, h, i, які вказують лише на довготу, при транскрибуванні випускаються.

2.4. Таблиця передачі українською мовою літер та буквосполучень німецької мови:




Німецька

Передача

Приклади

Примітки

з/п

літера або

українською










буквоспо-

мовою










лучення










1

2

3

4

5

1.

a, aa, ah

a

Altena – Альтена

Aalen – Ален

Ahlbeck – Альбек

Laage – Лаґе

Mahlsdorf – Мальсдорф

Hammah – Гамма

Potsdam – Потсдам




2.

ae

a

Laer – Лар

Raesfeld – Расфельд

Saerbeck – Зарбек

Straelen – Штрален

У деяких назвах на півночі ФРН довгий a позначається сполученням ae, яке не слід плутати зі сполученням ae – еквівалентом ä, в українській передачі сполучення ае, що позначає а довге (це можна виявити з фонетичних матеріалів), позначається через а.

1

2

3

4

5

3.

ä, äh


ae

e


e

Ärzen – Ерцен

Bärenberg – Беренберґ

Ahre – Ере

Dähre – Дере

Aeschach – Ешах

Thaerfelde – Терфельде

ae, яке передає звук (ε)

4.

e, ee, eh

e, ee, eh

e

є

Essen – Ессен

Eekst – Екст

Ehmen – Емен

Eisenerzer Alpen – Айзенерцер-Альпен

Gauern – Ґауeрн

Hohen aschau – Гоен-Ашау

Oberehe – Обереє

Heede – Геде

Bensdorf – Бенсдорф

Allgäuer Alpen – Алльґоєр-Альпен

Marienberg – Марієнберґ

Oie – Оє

WeihenstephanВаєнштефан

на початку слова (у тому числі у складених назвах на початку другого компонента), після приголосних


після голосних та дифтонгів ai, aü, ay, ei, eu, ey, oi, oy

5.

i, ie, ieh, in

і

Iba – Іба

Linz – Лінц

Kiel – Кіль

Biehla – Біла




6.

o, oo, oh

о

Oberndorf – Оберндорф

Bornim – Борнім

Baden Oos – Баден-Ос

Booβen – Босен

Ohne – Оне

Frohnau – Фронау




7.

oe, oi

о

Oes – Ос

Ammeloe – Аммело

Loitsche – Лоче

Voigtsberg – Фоґтсберґ

У деяких назвах на півночі Німеччини довгий о позначається також сполученнями ое та оі, які не треба плутати з ое – еквівалентом ö та дифтонгом оі.

8.

ö, öh


oe

е


e

Örtze – Ерце

Döbern – Деберн

Öhna – Ена

Löhme – Леме

Oederan – Едеран

Moers – Мерс

сполучення ое, що позначає звуки [œ], [ø:]

9.

u, uh


ue, ui

у


у

Usedom – Узедом

Uhlenkrug – Уленкруґ

Burg – Бурґ

Ruhr – Рур

Ten Buer – Тен-Бур

Schuenhagen – Шунгаґен

Kluis – Клус

Thuine – Туне

У деяких назвах на півночі ФРН довгий u позначається також сполученнями ue, ui, які не треба плутати з ue, ui, що є еквівалентом ü.

10.

ü, üh, а також спо­­­лу­чен­ня ue, ui, що позна­чають зву­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ки [у], [у:]

і

ю

Übelbach – Ібельбах

Ühlingen – Ілінґен

Uence – Інце

Uissigheim – Іссіґгайм


Düben – Дюбен

Kühren – Кюрен

Mügeln – Мюґельн



на початку слова

в усіх інших випадках

1

2

3

4

5

11.

y, yh, а також сполучення ye, що позначає звуки [і], [і:]

і

Ybbs – Іббс

Rysum – Різум

Skaby – Скабі

Syhra – Зіра

Gyhum – Ґіум

Pyesberg – Пісберґ




12.

ai, ay, ei, ey

ай

Aiterach – Айтерах

Aystetten – Айштеттен

Raisdorf – Райсдорф

Sayda – Зайда

Falkenlay – Фалькенлай

Osterspai – Остершпай

Eider – Айдер

Eysölden – Айзельден

Bastei – Бастай

Kleinbeeren – Клайнберен

Hayda – Гайда




13.

au

ау

Aubing – Аубінґ

Pausin – Паузін

Schmorkau – Шморкау




14.

äu, eu, oi, oy

ой, оє

Eula – Ойла

Neubäu – Нойбой

Oybin – Ойбін

Hoisbüttel – Гойсбюттель

Poysdorf – Пойсдорф

Oie – Оє




15.

c

с

ц

к

Cilli – Ціллі

Celle – Целле

Cyrus – Цірус

Cammin – Каммін

Coburg – Кобурґ

Cölbi – Кельбі

Accum – Аккум

Cainsdorf – Кайнсдорф

Crimmitschau – Кріммічау

перед голосними е, і, у

перед a, o, u та приголосними

16.

ch

ch

х

к

Chamerau – Хамерау

München – Мюнхен

chenbach – Ґюхенбах

Achslach – Акслах

Weichselboden – Вайксельбоден

Sachsenburg – Заксенбурґ

Chorin – Корін

Chursdorf – Курсдорф

Chiemsee – Кімзеє

Christburg – Крістбурґ


перед s, а також у деяких випадках перед голосними та r на початку слова, коли ch позначає звук [k]

17.

ck

к

Bockenem – Бокенем

Buckau – Букау

Glucksburg – Ґлюксбурґ

Lembeck – Лембек

Mickhausen – Мікгаузен




18.

d, dh

д

Dedeleben – Деделебен

Daaden – Даден

Dhron – Дрон




19.

g

ґ

Granzin – Ґранцін

Gronau – Ґронау

geln – Мюґельн

Güten – Ґютен

Wagram – Ваґрам

Wegscheid – Веґшайд





1

2

3

4

5

20.

h

h


h

г






Haddeby – Гаддебі

Habenhausen – Габенгаузен

Heiligenhagen – Гайліґенгаґен

Mohorn – Могорн

Dietharz – Дітгарц

Ohre – Оре

Ehningen – Енінґен

Ehingen – Еїнґен

Nahe –Нае

Ihle – Іле

Rauher Kulm – Рауер-Кульм

Lavelsloh – Лафельсло

Hohenseeden – Гоензеден

Dhron – Дрон

Rhina – Ріна

Threna – Трена

Thekla – Текла

на початку слова (у тому числі у складених назвах на початку другого компонента)

коли h є показником довготи попередньої голосної

у сполученнях dh, rh, th

21.

j

jo, joo, joh, jö, jöh
ja

je, jee, jeh, jä, jäh



ji, jie

ju, juh, jui, jü, jüh


je, jü, ja, jeh

jo, jö


je, ju


йо

я

є


ї

ю

є, ю, я

йо


ьє, ью


Jochenstein – Йохенштайн

Johnsbach – Йонсбах

Jöhstadt – Йоштадт

Jade – Яде

Jagdshof – Яґдсгоф

Jahnsfelde – Янсфельде

Jenbach – Єнбах

Jeetze – Єтце

Jehserig – Єзеріґ

Bujendorf – Буєндорф

Jiedlitz – Їдліц

Junkensdorf – Юнкенсдорф

Juist – Юст

Jütrichau – Ютріхау

Jühnsdorf – Юнсдорф

Löben – Лебеюн

Oberjettingen – Обер’єттінґен

Oberjünne – Обер’юнне

Grosjehser – Ґрос’єзер

Altjürden – Альт’юрден

Butjadingen – Бут’ядінґен

Niederjossa – Нідерйосса

Marjoss – Марйосс

Niederllenbeck – Нідерйолленбекк

Anjun – Аньюн

Niedernjesa – Нідерньєза

Зустрічається тільки у сполученнях з голосними і передається залежно від позиції у слові.

на початку слова та після голосних

на початку слова та після голосних

на початку слова та після голосних


на початку слова та після голосних

на початку слова та після голосних

у середині слова після апострофа

у середині слова (перед йо апостроф не ставиться)

у середині слова після н

22.

k

к

Keeken – Кекен

Altkalen – Альткален

KalkКальк




23.

l
l

ll

ll

л
ль

лл

лль

Ladelund – Ладелунд

Uslar – Услар

Römhild – Ремгільд

Niederbühl – Нідербюль

Nebel – Небель

Halligen – Галліґен

Dagebüll – Даґебюлль

перед голосними
перед приголосними та в кінці слова

перед голосними

у кінці слова

24.

p

п

Potsdam – Потсдам

Poppenbüttel – Поппенбюттель

Norderpiep – Нордерпіп

Rindalphorn* – Ріндальпгорн

* У цьому слові p і h належать до різних морфем.

1

2

3

4

5

25.

ph

ф

Phiesewarden – Фізеварден

Philipsthal – Філіпсталь




26.

pf

пф

Pfalzdorf – Пфальцдорф

Upfingen – Упфінґен




27.

q

qu


кв


Querum – Кверум

Quappendorf – Кваппендорф

Quirla – Квірла

Quolsdorf – Квольсдорф

Зустрічається тільки у сполученні qu.

28.

r, rh

р

RohrРор

Serrig – Зерріґ

RhederРедер

Mirow – Міров




29.

s
s

з
с

Sadisdorf – Задісдорф

Sorgau – Зорґау

Kosma – Косма

Koos – Кос

перед та між голосними
в інших випадках

30.

ss

ss
ss


сс
с


Mussum – Муссум
Grossringe – Ґросрінґе

Schrofenpass – Шрофенпас

Vohenstrauss – Фоенштраус

Steinstrass – Штайнштрас

у позиції між голосними:

якщо ss є показником короткості попередньої голосної та не замінює β

коли ss замінює β, а попередній голосний є подовженим (у кінці слова ss передається через с, оскільки воно завжди замінює β)

31.

β

с

Booβen – Босен

Groβrhüden – Ґросрюден

Unterlüβ – Унтерлюс

Veerβen – Ферсен

Roβla – Росла




32.

sp, st

шп, шт

Sprotta – Шпротта

Speele – Шпеле

Stolpen – Штольпен

Steinbach – Штайнбах

Mutterstadt – Муттерштадт

Rur Talsperre – Рур-Тальшперре

Wolgast – Вольґаст

Kostebrau – Костебрау

Wespen – Веспен

Timmaspe – Тіммаспе

на початку слова (у тому числі у складених назвах на початку другого компонента)

33.

sch

ш

Schauen – Шауен

Unterschüpf – Унтершюпф




34.

t, th
-tion

dt

т
-ціон

дт

Trittau – Тріттау

Tutow – Тутов

Threna – Трена

Thelkow – Тельков

Rieth – Ріт

Parthe – Парте

Station – Штаціон

Neustadt – Нойштадт

Otterstedt – Оттерштедт




35.

tsch, tzsch, zsch

ч

Trebatsch – Требач

Crimmitschau – Кріммічау

Zschopau – Чопау

Zscherben – Чербен

Delitzsch – Деліч

Lotzche – Лоче




36.

tz



тц



Ketzin – Кетцін


в інтервокальній позиції (між голосними)

1

2

3

4

5




tz

tz

ц

ц

Müritz – Мюріц

Ratzdorf – Рацдорф

Kletzke – Клецке

Glewitzer Bodden – Ґлевіцер-Бодден

в інших випадках

у прикметниках, утворених від географічних назв, що закінчуються на tz, в інтервокальній позиції

37.

v
v

ф
в

Voslapp – Фослапп

Cuxhaven – Куксгафен

Kleve – Клеве

Trave – Траве

Bovenau – Бовенау



у деяких назвах на півночі Німеччини

38.

x

кс

Xanthen – Ксантен

Cuxhaven – Куксгафен

Erxleben – Еркслебен




39.

z

ц

Zehna – Цена

Linz – Лінц

Ärzen – Ерцен

Про передачу z у сполученнях tz, tzsch, zsch див. пп.35, 36.



2.5. Наголос у німецькій мові, як правило, падає на кореневий склад, який найчастіше буває пер­шим; у складених назвах є додатковий наголос, він падає на перший склад другого компонента.

Bornim – Бóрнім

München – Мюнхен

Fahlenbach – Фáленбáх

Weichselboden – Вáйксельбóден

3. ПЕРЕДАЧА ГЕОГРАФІЧНИХ ТЕРМІНІВ
І НАПИСАННЯ СКЛАДЕНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ



3.1. Складені географічні назви в німецькій мові пишуться як разом, так і окремо або через дефіс, в українській передачі зберігається написання оригіналу; якщо у джерелах написання відрізнаються, перевага надається стягненій формі. Окремо транскрибовані частини складених назв пишуться через дефіс з великої літери:

Altenstein – Альтенштайн

Bremershaven – Бремергафен

Niederjöllenbeck – Нідерйолленбекк

Bad Oldesloe – Бад-Ольдесло

Rauher Kulm – Рауер-Кульм

Klein-Krotzenburg – Клайн-Кротценбурґ
3.2. Артиклі, прийменники та інші допоміжні слова передаються на початку назви з великої літери, в середині – з малої:

Die Leina – Ді-Лайна

Berg im Gau – Берґ-ім-Ґау

Breuna mit Rhöda – Бройна-міт-Реда

Berka an der Werra – Берка-ан-дер-Верра

Neustadt am Rennsteig – Нойштадт-ам-Реннштайґ
3.3. Географічні терміни, тобто слова, що пояснюють рід об’єкта (гора, мис, озеро, острів тощо), при написанні разом чи через дефіс в оригіналі, завжди транскрибуються.

У разі окремого написання в оригіналі терміни передаються при транскрибуванні або відкида­ються згідно з правилами, що наводяться нижче; у тому випадку, коли термін зберігається у транскрипції, він пишеться через дефіс з великої літери:

а) географічні терміни зберігаються при транскрибуванні, коли назва об’єкта складається з терміна та влас­ної назви у формі прикметника, числівника чи іменника у родовому відмінку (перед назвою дається перек­лад терміна в повній або скороченій формі):

Groβer Plöner See – оз. Ґросер-Пленер-Зе

Prorer Wiek – б. Прорер-Вік

Ludwigs Kanal – Людвіґс-Канал

б) географічні терміни випускаються прu транскрибуванні, якщо назва об’єкта передана іменником у називному відмінку; в цьому разі перед власною назвою дається переклад терміна:

Insel Poel – о. Пель

Lübbe See – оз. Люббе

Oder-Havel Kanal – кан. Одер-Гафель

Примітка:

Географічний термін “kanal” у тих випадках, коли він зберігається в транскрипції, передається як "канал” (а не “каналь”) та пишеться з малої літери через дефіс у кінці назви; при цьому слово “канал” перед назвою не повторюється.

Nieder Neuendorfer Kanal – Нідер-Ноєндорфер-канал

4. ТРАДИЦІЙНІ НАЗВИ



4.1. Географічні назви, що даються з відхиленням від правил цієї інструкції у традиційній формі:


Німецьке написання

Передача за правилами інструкції

Традиційна форма

1

2

3

Baden-Württemberg

Баден-Вюрттемберґ

Баден-Вюртемберґ, іст. земля

Bayern

Баєрн, земля

Баварія, земля

Bayerische Hochebene

Баєріше-Гохебене, плоскогір’я

Баварське плоскогір’я

Bayerischer Wald

Баєрішер-Вальд, гори

Баварський ліс, гори

Bodensee

Бодензе, озеро

Боденське озеро

Bundesrepublik

Deutschland

Бундесрепублік-

Дойчланд

Федеративна Республіка

Німеччина

Donau

Донау, річка

Дунай, річка

Donaukanal

Донау-канал

Дунайський канал

Drau

Драу, річка

Драва, річка

Dresden

Дресден

Дрезден

Duisburg

Дюсбурґ

Дуйсбурґ

Elbe

Ельбе, річка

Ельба, річка

Erzgebirge

Ерцґебірґе, гори

Рудні гори

Franken

Франкен, іст. земля

Франконія, іст. земля

Frankenwald

Франкенвальд, гори

Франконський ліс, гори

Fränkische Alb

Френкіше-Альб, плато

Франконський Альб, плато

Friesland

Фрісланд

Фрісландія

Hamburg

Гамбурґ, земля

Гамбурґ, земля

Hannover

Ганнофер

Ганновер

Helgoländer Bucht

Гельґолендер-Бухт, бухта

Гельґоландська бухта

Hohe Tauern

Гое-Тауерн, гори

Високі Тауери, гори

Jena

Єна

Єна

Kärnten

Кернтен, земля

Карінтія, земля

Kieler Bucht

Кілер-Бухт, бухта

Кільська бухта

Leipzig

Ляйпціґ

Лейпціґ

Lüneburger Heide

Люнебурґер-Гайде, геогр. зона

Люнебурзька пустинь, геогр. зона

Mannheim

Маннгайм

Мангейм

Mecklenburger Bucht

Меккленбурґер-Бухт, бухта

Мекленбурзька бухта

Mitteldeutsche Gebirgswel Welle

Міттельдойче-Ґебірґсвель-Велле, гори

Середньонімецькі гори

Neiβe

Нaйсе

Нейсе

Niedere Tauern

Нідере-Тауерн, гори

Низькі Тауери, гори

Niederösterreich

Нідерестеррайх, земля

Нижня Австрія земля

Niedersachsen

Нідерзаксен, земля

Нижня Саксонія, земля

Norddeutsche Tiefebene

Норддойче-Тіфебене, низовина

Північнонімецька низовина

Nordfriesische Inseln

Нордфрізіше-Інзельн, острови

Північнофризькі острови

Nord–Ostsee–Kanal

(kieler-Kanal)

Норд–Остзе-Канал

(Кілер-Канал), канал

Кільський канал

Nordsee

Нордзе

Північне море

Nordrhein-Westfalen

Нордрайн–Вестфален, земля

Північний рейн-Вест-Фалія, земля

1

2

3

Oberösterreich

Оберестеррайх, земля

Верхня Австрія, земля

Oberpfalz

Оберпфальц

Верхній Пфальц

Österreich

Естеррайх

Австрія

Ostfriesische Inseln

Остфрізіше-Інзельн, о-ви

Східнофризькі острови

Pfälzer Wald

Пфальцер-Вальд

Пфальцький ліс

Rhein

Райн

Рейн

Riesengebirge

Різенґебірґе

Велетенські гори

Rheinisches Schiefergebirge

Райнішес-Шіферґебірґе

Рейнські сланцеві гори

Rostock

Росток, округ

Росток, округ

Saar (land)

Зар, земля, річка

Саар, земля; річка

Saarbrücken

Зарбрюкен

Саарбрюкен

Saarburg

Зарбурґ

Саарбурґ

Sachsen

Заксен, іст. земля

Саксонія, іст. земля

Sächsische Schweiz

Зексіше Швайц

Саксонська Швейцарія

Schleswig

Шлесвіґ

Шлезвіґ

Schleswig-Holstein

Шлесвіґ-Гольштайн, земля

Шлезвіґ-Гольштейн, земля

Schwaben

Швабен, іст. земля

Швабія, іст. земля

Schwäbische Alb

Швебіше-Альб, плато

Швабський Альб, плато

Schweiz

Швайц

Швейцарія

Steiermark

Штаєрмарк, земля

Штірія, земля

Teutoburger Wald

Тойтобурґер-Вальд, гори

Тевтобурзький ліс, гори

Thüringen

Тюрінґен, іст. земля

Тюрінґія, іст. земля

Thüringer Wald

Тюрінґен-Вальд, гори

Тюрінзький ліс, гори

Vorpommern

Форпоммерн

Передня Поммеранія

Weimar

Ваймар

Веймар

Wesergebirge

Везерґебірґе

Везерські гори

Wien

Він

Відень

Wienerwald

Вінервальд, гори

Вінервальд, гори
  1   2   3   4   5