Головна сторінка

Кодексу України До розділу І «Загальні положення» у пункті 1 статті 1 слова " компетенцію контролюючих органів І повноваження їх посадових осіб "



НазваКодексу України До розділу І «Загальні положення» у пункті 1 статті 1 слова " компетенцію контролюючих органів І повноваження їх посадових осіб "
Сторінка2/7
Дата конвертації12.09.2017
Розмір1.56 Mb.
ТипКодекс
1   2   3   4   5   6   7
1. /zmin1.docКодексу України До розділу І «Загальні положення» у пункті 1 статті 1 слова " компетенцію контролюючих органів І повноваження їх посадових осіб "

До розділу ІІ «Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)»
Пункт 2.1.1. статті 2 викласти в наступній редакції:

«2.1.1) апеляційне оскарження – оскарження платником податку податкового повідомлення – рішення про визначення сум грошового зобов’язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу у порядку і строки, які встановлені цим Кодексом, за процедурами адміністративного або судового оскарження;».
Пункт 2.1.5 статті 2 викласти в наступній редакції:

«надміру сплачені грошові зобов’язання - це суми коштів які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату;.».
В пункті 2.1.12 статті 2 останнє речення останнього абзацу виключити.
В пункті 2.1.13 статті 2 останній абзац викласти в наступній редакції:

«Порядок видачі податкової поруки визначається Національним банком України, а порядок її реєстрації - центральним органом державної податкової служби;».
Перший абзац пункту 6.1 статті 6 доповнити словами наступного змісту:

«ведення яких передбачено законодавством.»
Пункт 7.2 статті 7 після слова «обліку» доповнити словами наступного змісту:

«за власним вибором платника податку про який він повідомляє податковий орган».
Пункт 8.3 статті 8 викласти в наступній редакції:

«8.3. Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації. У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.».
У пункті 9.1.2 статті 9 слово «або» замінити на слово «та».
Пункт 10.3.2. статті 10 викласти в наступній редакції:

«10.3.2) фізичною особою - платником податків та його законним представником у разі його наявності або іншою особою, на яку цим Кодексом або іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування покладено обов'язки щодо подання податкової звітності;».
В пункті 11.1 після слова «звітності» поставити кому.
В абзаці третьому пункту 11.3. статті 11 слово «з» замінити на слово «щодо».

В абзаці четвертому пункту 11.3. статті 11 слова «центральним органом державної податкової служби» замінити на слова «Кабінетом Міністрів України»».
Пункт 11.3. статті 11 доповнити абзацами п’ятим та шостим наступного змісту:.

«За кожною заявою платника податків щодо порушення службовою (посадовою) особою органу державної податкової служби цього пункту в обов’язковому порядку проводиться службове розслідування відповідно до чинного законодавства України.

За результатами такого розслідування винна службова (посадова) особа органу державної податкової служби притягується до відповідальності відповідно до чинного законодавства України.».
В другому реченні пункту 11.6. статті 11 після слів «податкової служби» доповнити словами «протягом 10 робочих днів з дня її отримання».
Пункт 11.6.2. статті 11 доповнити словами «з урахуванням направлення».
Пункт 12.1. статті 12 викласти в наступній редакції:

«У разі коли у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 68 цього розділу або іншими актами законодавства) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, що діє на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.»
Пункт 18.2 статті 18 викласти в наступній редакції:

«Платник податків може оскаржити до суду податкове роз’яснення контролюючого органу, яке, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такого податкового роз’яснення недійсним є підставою для надання нового податкового роз’яснення.».
В пункті 19.5 статті 19 слово «податковим» замінити на слово «контролюючим» та після слова «нарахованого» вставити слово «узгодженого».
Пункт 21.9. статті 21 доповнити новим абзацом наступного змісту:

«Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.».
Абзац перший пункту 21.18. статті 21 викласти в наступній редакції:

«21.18. З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.».

В абзаці другому пункту 24.1. статті 24 слова «не надсилається» замінити на слова «може не надсилатися».

В пункті 24.3. статті 24 слово «узгодженої» виключити.

В пункті 26.3 статті 26 після слів «внутрішніх справ,» доповнити словами та знаком «податкової міліції,»;
В абзаці четвертому пункту 28.3 статті 28 після цифри «10» доповнити словом «робочих»;
В підпункті 28.10.1 пункту 28.10 статті 28 слова «(обов’язкових платежів)» виключити
В другому реченні пункту 28.9 статті 28 після слів «календарних днів» доповнити знаками та словами «, наступних за днем отримання повернутих документів,»
Пункт 29.5 статті 29 після другого абзацу доповнити абзацами такого змісту:

«При встановлені органом державної податкової служби за результатами податкового контролю ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, складається акт, який надсилається через компетентний орган України до компетентного органу іноземної держави для організації заходів стягнення.

Форма зазначеного акту затверджується центральним органом державної податкової служби.»

Відповідно абзац третій вважати абзацом п’ятим.
Абзац 3 пункту 29.7 статті 29 викласти в наступній редакції:

У разі прийняття рішення про переведення платника податків на облік у спеціалізовану державну податкову інспекцію чи інший орган державної податкової служби відповідні органи державної податкової служби зобов’язані протягом 20 календарних днів після прийняття такого рішення здійснити взяття на облік/зняття з обліку такого платника податків.
Пункт 29.7 статті 29 доповнити абзацом 4 наступного змісту:

Платник податків, щодо якого органом державної податкової служби прийнято рішення про переведення на облік у спеціалізовану державну податкову інспекцію чи інший орган державної податкової служби, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов’язаний сплачувати податки, подавати податкову звітність та виконувати інші обов’язки, що передбачені цим Кодексом за новим місцем обліку.
В абзаці другому пункту 30.1 статті 30 слова «у десятиденний строк» замінити цифрами та словами «строк 10 календарних днів»;
Абзац перший пункту 30.4 статті 30 викласти в наступній редакції:

«30.4. Орган державної податкової служби має право відмовити в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі:»;
В підпункті 30.4.4 пункту 30.4 статті 30 слово «взяття» замінити на слово «взята»;
Пункт 31.4. статті 31 викласти в наступній редакції:

«31.4. Платники податків - юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов'язані подати органу державної податкової служби відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів у десятиденний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, подавши заяву у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби. Відповідальність за неподання такої інформації визначається цим Кодексом.»;
У пункті 32.1 статті 32 після слова «державної податкової служби» доповнити словами «юридичної особи, її відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб є:»;
Підпункт 32.2.2 пункту 32.2. статті 32 виключити;
Абзац 2 пункту 32.3 статті 32 викласти в наступній редакції:

«Порядок зняття з обліку в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб встановлюється центральним органом державної податкової служби.»
В пункті 34.1 статті 34 слова «юридичним особам» замінити словами «платникам податків - юридичним особам»;
В пункті 34.2. статті 34 слова «у триденний строк» замінити словами «протягом трьох робочих днів»;
В пункті 34.4. статті 34 слова «Національним банком України» замінити словами «відповідними державними органами, які регулюють діяльність фінансових установ.»;
Абзац 2 пункту 35.5 статті 35 викласти в наступній редакції:

«Фізична особа подає облікову картку фізичної особи – платника податків до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, – органу державної податкової служби за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.»
Пункт 35.9 статті 35 доповнити абзацом 3 наступного змісту:

«У разі якщо формування реєстраційного номера облікової картки платника податків у встановленому порядку суперечить релігійним переконанням фізичної особи, то за її зверненням реєстраційному номеру облікової картки платника податків присвоюється серія та номер паспорта громадянина України. Про застосування альтернативної форми обліку зазначається у документі, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.»
Абзац перший пункту 35.12 статті 35 викласти в наступній редакції:

«35.12. Податковий номер фізичної особи - платника податків використовується органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які проводять незалежну професійну діяльність, фізичними особами – підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі:»
Підпункт 35.12.3) пункту 35.12 статті 35 викласти в наступній редакції:

«35.12.3) відкриття рахунків у банках або інших фінансових установах, а також у розрахункових документах під час здійснення фізичними особами безготівкових розрахунків;»
В пункті 38.1 статті 38 після слів «органу державної податкової служби» доповнити словами «у терміни, визначені п.38.2. цього Кодексу»;
Пункт 38.3 статті 38 викласти в наступній редакції:

«Органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік якої встановлено у ст. 37 цього розділу), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з наступних підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмивання)доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари(роботи, послуги) при проведенні перевірок;

3) в інших випадках прямо визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит органу державної податкової служби надається Національним банком України, банками та іншими фінансовими установами безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.»
Абзац 3 підпункту 38.5 статті 35 викласти в наступній редакції:

«Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається платнику податків у десятиденний термін.»

П.40.1.3 викласти в такій редакції:

«40.1.3. За способом проведення перевірки – на камеральні, документальні та контрольні.

Камеральною вважається невиїзна перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках).

Документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі поданих податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, введення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку та пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Одним з видів документальної перевірки є камеральна перевірка.

Камеральною вважається документальна невиїзна перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках).

Контрольною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючими органами шляхом проведення контрольних розрахункових операцій (контрольних закупок), контролю щодо ведення касових, розрахункових та інших господарських операцій та процесів, наявності патентів, свідоцтв та інших передбачених законодавством документів, дотримання вимог податкового та іншого законодавства.».

П. 42.1 викласти в такій редакції:

«42.1. Документальна невиїзна перевірка проводиться за згодою платника податку, якщо інше не передбачене законом, в приміщенні контролюючого органу на підставі документів та даних, зазначених у пункті 40.1.3 пункту 40.1 статті 40 цього розділу.»

П 42.2 викласти в такій редакції:

«42.2. Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.»

П.44.2.1 викласти в такій редакції:

«44.2.1) за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;»

П.44.2.2 викласти в такій редакції:

«44.2.2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;»

П. 44.2.4 доповнити словами «якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом пяти робочих днів з дня отримання запиту;».

П.44.2.5 викласти в такій редакції:

«44.2.5) платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення - рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення - рішення у разі коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;».

П.44.2.6 викласти в такій редакції:

«44.2.6) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з іншим платником податків і яким не надано пояснення та їх документальні підтвердження належно засвідчені копії документів на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту, та/або недопущення до проведення звірки;»

П.44.2.8 викласти в такій редакції:

«44.2.8) платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;»

П.44.2.9 доповнити словами «у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом п’яти робочих днів з дня його отримання;».

П.44.2.10 викласти в такій редакції:

«44.2.10) у разі коли платником податку на прибуток підприємств протягом чотирьох послідовних базових звітних періодів у податковій звітності відображається від’ємне значення об’єкта оподаткування (збиток);»

П.44.2.10 викласти в такій редакції:

«44.2.11) отримано постанову суду про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;»

П.44.2.12 виключити.

П.44.2.13 виключити.

Перший абзац п.44.2.13виключити, абзац другий викласти в такій редакції: «Позапланова виїзна документальна перевірка з підстав, визначених у підпункті 44.2.8 пункту 44.2 цієї статті, проводиться виключно стосовно правомірності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.».

П.44.3 викласти в такій редакції:

«44.3. Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на зверненням такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.».

П.44.4 доповнити словами:

«Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.»

П.44.6 виключити.

П.45.1 викласти в такій редакції6

«45.1. Контрольна виїзна перевірка проводиться за місцем фактичного провадження платником податків (або особою, що незареєстрована платником податків) діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника або особи за способом проведення та шляхом процедур, зазначених у пункті 40.1.3 пункту 40.1 статті 40 цього розділу.

Контрольна виїзна перевірка здійснюється щодо дотримання порядку здійснення суб’єктами господарювання розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, а також здійснення господарської діяльності без державної реєстрації, приховування трудових відносин із найманою особою.»

П.45.2 викласти в такій редакції:

«45.2. Контрольна виїзна перевірка може проводитися не частіше одного разу на місяць.».
П.45.2 виключено.

П.45.4-виключити

П.45.5 викласти в такій редакції:

«45.5. Порядок проведення контрольних виїзних перевірок, у тому числі шляхом проведення контрольних розрахункових операцій (контрольних закупок), інших господарських операцій та процесів, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв та інших передбачених законодавством документів, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також оформлення їх матеріалів встановлюється центральним контролюючим органом.».

П.46.3 доповнити абзацом наступного змісту:

«Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться органами державної податкової служби, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених цим Кодексом, виконувати вимоги органів державної податкової служби щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт.».

У п.46.5 слова «у статті 21 розділу V цього Кодексу» замінити словами «у статті 22 розділу V цього Кодексу»

П.46.8.8 викласти в такій редакції:

«46.8.8) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб передбачені цим Кодексом, або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.»
Назву статті 50 викласти в такій редакції :

«Стаття 50. Надання платниками податків документів».

П.50.4 викласти в такій редакції:

«50.4. При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків, належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських та бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду - вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, що скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків, із залишенням копій таких документів платнику податків.»

П.50.4 викласти в такій редакції:

«50.5. Вилучення оригіналів документів, у разі рішення суду про арешт активів, здійснюється посадовими (службовими) особами контролюючого органу в присутності платника податків або його законних представників. Платник податків має право залишати копії таких документів.»

У п.50.6 після сслів «надати для вилучення оригінали» додати слова «або надати копії».

У п.50.7 після слів «Вилучення оригіналів» додати слова «або отримання копій».

П.50.10 викласти в наступній редакції:

«50.10. Порядок вилучення посадовими (службовими) особами контролюючого органу оригіналів та надання платниками податків копій документів затверджується центральним органом державної податкової служби, у разі вилучення оригіналів або отримання копій митним органом - центральним органом державної митної служби.»

П.51.1 викласти в наступній редакції:

«51.1. Результати перевірок (крім камеральних невиїзних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні складається довідка.»

П.51.2 викласти в наступній редакції:

«51.2. Під час проведення органом державної податкової служби камеральної невиїзної перевірки та у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, які підписуються посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 4 цього розділу.»

П.51.7 викласти в наступній редакції:

«51.7. У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті або довідці перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта або довідки. Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 23 цього розділу для надсилання (вручення) податкових повідомлень. Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).»

П.51.9 викласти в наступній редакції:
«51.9. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку передбаченому статею 23 цього розділу для надсилання (вручення) податкових повідомлень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.».

П.52.4 викласти в наступній редакції:

«52.4. Рішення про застосування непрямих методів приймає керівник контролюючого органу (або його заступник) за поданням працівника контролюючого органу, який проводить (очолює) перевірку. У рішенні, зокрема, зазначаються підстави для застосування непрямих методів. Форма рішення затверджується центральним контролюючим органом. Рішення про застосування непрямих методів вручається платнику податків протягом наступного робочого дня.

У разі незгоди платника податків з рішенням контролюючого органу про донарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, стягнення таких сум відбувається виключно за рішенням суду.»

Пункт 53.2. статті 53 виключити

Відповідно пункти 53.3 – 53.13 вважати пунктами 53.2 – 53.12.
В підпункті 53.4.2) пункту 53.4 статті 53 слова «тимчасовому розпорядженні» замінити на слово «володінні»;
В підпункті 53.4.3) пункту 53.4 статті 53 слово «розпорядження» замінити на слово «володіння»;
Підпункт 53.4.4. пункту 53.4 статті 53 викласти в наступній редакції:

«53.4.4.) кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих на користь такого платника податків, суми акредитивів, що виставлені на ім'я платника податків, але не відкриті;»
Пункт 53.4 статті 53 доповнити підпунктом такого змісту:

«53.4.8) кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою, у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України;»
В пункті 53.9. статті 53 слова «пунктах 53.1 - 53.2» замінити на «пункті 53.1», слова та цифри « підпункті 53.4.4 пункту 53.4» замінити словами та цифрами «у підпунктах 53.3.4 та 53.3.8 пункту 53.3»;
В пункті 54.3 статті 54 після слів «перерахування податків до бюджету» доповнити словами «та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків»;
Абзаці четвертий пункту 55.2. статті 55викласти в наступній редакції:

«Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 53.3.7 пункту 53.3 статті 53 цього розділу, а також на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою доходністю, та грошові доходи від цих іпотечних активів, до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою доходністю й на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій».
В пункті 57.3 статті 57 після слів «без згоди органу державної податкової служби» доповнити знаками та словами «(за умови коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з нормами цього Кодексу)»;
В пункті 58.1 статті 58 слова «чи договором» виключити;
В пункті 59.2 статті 59 слова «центральним органом державної податкової служби» замінити словами «Кабінетом Міністрів України.»;
В підпункті 60.2.3) пункту 60.2 статті 60 слова «до обстеження приміщень, що використовуються для отримання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, ваго-касових комплексів, систем та засобів штрихового кодування» виключити;
В абзаці четвертому пункту 60.6 статті 60 слова «за заявою» замінити словами «шляхом подання відповідної позовної заяви»;
В підпункті 60.15.1) пункту 60.15 статті 60 цифри «61.6» замінити на цифри «60.6»;
Пункт 60.20 статті 60 доповнити підпунктом такого змісту:

«60.20.10) наданням органу державної податкової служби належних доказів третьою особою про належність арештованих активів до об'єктів права власності цієї третьої особи»;
В пункті 61.6 статті 61 четвертий абзац виключити;
В пункті 61.7 статті 61 знаки та слова «(незалежно від місця її зберігання)» виключити;
В пункті 61.8 статті 61 слово «повернути» замінити на слово «внести»;
Пункт 62.9 статті 61 вважати пунктом 61.9 статті 61;
В абзацах першому та другому пункту 61.13 статті 61 слова «регіональний орган приватизації» замінити словами «державний орган приватизації».
В абзаці другому пункту 61.13 статті 61 після цифри «60» доповнити словом «календарних»;
В пункті 61.24 статті 61 слова «грошового зобов’язання і та» виключити;
Підпункт 62.5 статті 62 виключити;

Відповідно пункти 62.6 – 62.7 вважати пунктами 62.5 – 62.6;
В пункті 64.2. статті 64 після слова «його» доповнити словами «грошові зобов’язання чи»;
Підпункт 65.2.1 пункту 64.2 статті 64 вважати підпунктом 64.2.1 пункту 64.2 статті 64;
В пункті 64.6 статті 64 цифри «65.4» замінити на цифри «64.4»;
Пункт 65.2 статті 65 доповнити абзацом такого змісту:

«Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов'язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.»
Пункт 65.3 статті 65 доповнити абзацом такого змісту:

«Опікун недієздатної особи виконує грошові зобов'язання, що виникли на день визнання її недієздатною за рахунок майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом, такої фізичної особи.»
Пункт 65.4 статті 65 доповнити абзацом такого змісту:

«Особа, котра здійснює опіку над майном безвісно відсутньої особи, виконує грошові зобов'язання, що виникли на день визнання її безвісно відсутньої за рахунок майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом, такої фізичної особи.»
Пункти 65.5 та 65.6 статті 65 виключити.

Відповідно пункти 65.7 – 65.11 вважати пунктами 65.5. – 65.9.
В пункті 65.9 статті 65 слова «неповнолітньої (крім випадку, передбаченого пунктом 66.6 цієї статті),» виключити;
В пункті 66.3 статті 66 слова «відповідно до законодавства з питань банкрутства здійснюються на умовах, передбачених мировою угодою» замінити на «здійснюється відповідно до законодавства з питань банкрутства»;
Пункт 66.9 статті 66 виключити.

Відповідно пункти 66.10 – 66.15 вважати пунктами 66.9 – 66.14.
В пункті 66.10 статті 66 слово «року» замінити на слово «періоду»;
В підпункті 67.2.2 пункту 67.2 статті 67 після слів «у судовому порядку» доповнити словом та знаком «недієздатною,»
В пункті 68.3 статті 68 після слів «протягом якого» доповнити словами «органу державної податкової служби згідно рішення суду заборонено проводити перевірку платника податків або»;
В пункті 72.1 статті 72 після слова «десяти » доповнити словом «календарних».
У п.76.1 перед словом «правопорушеннями» доповнити словом «Податковими».
120. П.79.1 доповнити абзацом наступного змісту:

«До кримінальної відповідальності не притягаються посадові особи платників податків у разі, якщо сума донарахованого грошового зобов'язання сплачена платником податків у 10-денний термін з дня отримання платником податкового повідомлення-рішення.».
П.80.3 доповнити абзацом наступного змісту:

«Застосування за порушення норм податкового або іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій, не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.»

Абзац другий вважать абзацом третім.
У п.82.1 після слів «штрафні санкції (фінансові санкції, штрафи) застосовуються за кожне вчинене» доповнити словами «разове та триваюче» далі по тексту.
П.83.2. виключено.
Статтю 83 доповнити пунктом 83.3 наступного змісту:

«83.3. За одне правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції, передбаченої цим Кодексом та іншими законами України. Застосування за одне й теж правопорушення декількох штрафних (фінансових) санкцій дозволяється у випадках, прямо передбачених цим Кодексом та законами України.».
Абзац другий п. 85.2 після слів «накладення штрафу на банк» доповнити словами «або іншу фінансову установу» далі по тексту.
П.85.3. виключити.
П 85.4 після слів «Неповідомлення фізичними» доповнити словами «особами - підприємцями та особами» далі по тексту.
Абзац другий п.86.2 викласти в такій редакції:

«тягне за собою накладення фінансової санкції у розмірі 50 відсотків від суми податку, що підлягає нарахуванню на дохід, інформацію про який не подано, не включено до такої податкової звітності або надано у неповному обсязі чи подано з недостовірними відомостями.».
129. У абзаці першому п.87.1.1. цифри «1700» замінити цифрами «1020».
П.87.2 викласти в такій редакції:

«87.2. Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 12.1 статті 12 цього розділу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності –

тягне за собою штраф у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати)-

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.»


131. П.90.1 викласти в такій редакції:

«90.1. Визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених підпунктом 19.3.1 пункту 19.3 статті 19 цього розділу, додатково до штрафу, встановленого пунктами 87.1 та 87.1.1 статті 87 цього розділу,

- тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки подання податкової декларації (розрахунку), але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
П.90.2 викласти в такій редакції:

«90.2. Визначення контролюючим органом податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених підпунктом 19.3.2 пункту 19.3 статті 19 цього розділу, в частині заниження суми податкових зобов’язань за відповідні податкові періоди, установлені для такого податку (збору), -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі
десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.»

133. П.90.4 викласти в такій редакції:

«90.4. Використання платниками податку (посадовими особами платника податку) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу)–

додатково до штрафів, передбачених пунктами 90.1 - 90.3, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, а також штраф у розмірі двохсот відсотків від такої суми. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від юридичної відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.»

134. Статтю 92 доповнити словами «, не дотримання вимог щодо забезпечення платником податків можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів».
135. У абзаці першому п.92.1 перед словами несуть таку відповідальність доповнити словами «та за відсутність, не використання платіжного терміналу,».

П.92.1 доповнити двома абзацами наступного змісту:

«За відсутність, не використання платіжного терміналу, якщо суб'єкт підприємницької діяльності повинен згідно з законодавством забезпечувати обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів, сплачують штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Під невикористанням розуміються випадки, коли за наявності терміналу суб'єкт підприємницької діяльності відмовляє платнику в здійсненні розрахункової операції в безготівковій формі (із застосуванням спеціальних платіжних засобів.».
135. П.92.2 після слів «торгового патенту» доповнити словами «а також до придбання платіжного терміналу, якщо суб'єкт підприємницької діяльності повинен згідно з законодавством забезпечувати обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів.».
136. П.92.3 після слів «цього Кодексу» доповнити словами «, а також в разі відсутності, не використання платіжного терміналу, якщо суб'єкт підприємницької діяльності повинен згідно з законодавством забезпечувати обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів,» далі по тексту.
П.93 викласти в такій редакції:

« Стаття 93. Порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків, в тому числі у джерела виплати

93.1. У разі коли платник податків не сплачує суму узгодженого грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: -

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

93.2. Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, зокрема податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі подвійної суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, зокрема на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.»

Абзац другий п.94.1 викласти в такій редакції:

«тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі
10 відсотків суми, неправомірно заявленої до повернення, відшкодування з бюджету та взаєморозрахунків з бюджетом.».
Статтю 95 виключити.
140. Абзац перший п 97.1 доповнити словами «у разі, якщо не здійснюється апеляційне оскарження такого податкового повідомлення – рішення».
141. Стаття 98 виключено.
Стаття 99 виключено.


1   2   3   4   5   6   7