Головна сторінка

Інформації податковим органам про видані Свідоцтва про право на спадщину та посвідчені договори дарування



Скачати 24.78 Kb.
НазваІнформації податковим органам про видані Свідоцтва про право на спадщину та посвідчені договори дарування
Дата конвертації16.03.2016
Розмір24.78 Kb.
ТипІнформації

Знову про надання нотаріусами

інформації податковим органам про видані

Свідоцтва про право на спадщину

та посвідчені договори дарування
Дуже важко, а з точки зору правового аналізу не дуже цікаво було готувати цей матеріал. Все, що можливо було обґрунтувати, вже обґрунтовано, і доповнити щось просто неможливо (див. журнал «Мала енциклопедія нотаріуса» № 6 за 2005 рік стор. 82, або журнал «Мала енциклопедія нотаріуса» № 1 за 2006 рік стор. 92, або на сайті WWW.YURRADNIK.COM.UA), особливо з урахуванням того, що за цей час в діюче законодавство України зміни не вносилися, але практична доцільність примушує це зробити у зв’язку з появою Листа ДПА України від 18.02.06 № 1849/5/17-0116 «Про розгляд листа».

Прокоментуємо окремі абзаци Листа ДПА України «Про розгляд листа».

Передусім, звернемо увагу, що цей документ не має статусу податкового роз’яснення, і його можливо сприймати лише як переписку між двома державними структурами.

Далі необхідно відмітити правильні висновки ДПА України про те, що:

а) відповідальними за сплату (перерахування) до бюджету податку є спадкоємці (обдаровані) (абз. 2 Листа);

б) в Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 21.05.2006 № 889-ІV, в ст. 13 мова йде про зобов’язання надіслати інформацію тільки щодо видачі свідоцтв про право на спадщину (абз. 2 Листа).

Про те саме, доречи, йде мова і у відповідній Постанові КМУ. І точно ніде не йде мова про надання інформації щодо договорів дарування;

в) у висновку, на рівні безоплатної консультації, вказується, для чого «бажано» вказувати ступінь споріднення фізичних осіб – для застосування нульової ставки оподаткування об’єкта спадщини, відповідно до положень п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (абз. 11 Листа).

І знов таки, як в Законі, так і в Листі мова йде тільки про спадщину.

У всіх інших абзацах податкова просто розповідає про поняття першого та другого ступеня споріднення, підказує, куди і як ці дані на їх погляд потрібно заносити, та звертають увагу, що юридична особа не може мати відповідного ступеню.

І, мабуть, все, якби не висновок, що у цих випадках графа 4 Форми звітності, затвердженої наказом ДПА України від 19.08.2005 за № 352 (далі Наказ № 352), зареєстрованої в МЮУ 10.10.2005 за № 1168/11448, може бути не заповнена.

Незрозуміло, як можливо робити такий висновок, якщо Наказом № 352 затверджено зовсім інше, і в цей наказ, відповідно, не було внесено змін.

Мова йде, наприклад, про пп. 3.1.12 п. 3.1 ст. 3, який при заповненні інформації вимагає обов’язково вказувати ступінь споріднення обдарованого та дарувальника. Виконати цю вимогу не можливо з причини відсутності у нотаріуса цієї інформації, а відповідно до вимог ст. 5 Наказу № 352 від 19.08.2005 року, така інформація автоматично визнається органами державної податкової служби не прийнятою з відповідними наслідками. Запитання: як виконати те, чого не можливо виконати?

Аналізуючи діюче законодавство, можливо дійти висновку, що ні Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», ні Постанова № 67 від 21.01.2005 року не передбачають обов’язку подання нотаріусами інформації щодо посвідчених договорів дарування, більш того, сам Наказ № 352 від 19.08.2005 року своїм механізмом подачі інформації не дозволяє його виконати відносно надання інформації про посвідчені договори дарування.

Також необхідно не забувати про наявність ст. 8 Закону України «Про нотаріат», яка не надає нотаріусу можливості на розголошення подібної інформації, а навпаки передбачає санкції за її порушення, тому про це необхідно пам’ятати не тільки відносно договорів дарування, але і у випадку з наданням інформації щодо видачі свідоцтв про право на спадщину.