Головна сторінка

Інформації про життя та творчість видатного Кобзаря. Дані уроки доцільно використовувати на етапі закріплення та узагальнення матеріалу з теми. Тести за творчістю Шевченка з якого твору слова



Скачати 220.32 Kb.
НазваІнформації про життя та творчість видатного Кобзаря. Дані уроки доцільно використовувати на етапі закріплення та узагальнення матеріалу з теми. Тести за творчістю Шевченка з якого твору слова
Дата конвертації20.03.2016
Розмір220.32 Kb.
ТипІнформації

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 124

Шевченко –

поет, борець, людина

Дидактичний матеріал для 5-9 класів

Підготувала

вчитель української мови

та літератури

Миронова С.М.
У брошурі зібрано тести та дидактичний матеріал з творів Тараса Григоровича Шевченка для використання на уроках української мови та літератури.
Запропоновані завдання допоможуть кращому засвоєнню матеріалу з теми, а також сприятимуть повторенню інформації про життя та творчість видатного Кобзаря.
Дані уроки доцільно використовувати на етапі закріплення та узагальнення матеріалу з теми.

Тести за творчістю Шевченка

1. З якого твору слова:

«Гомоніла Україна,

Довго гомоніла,

Довго, довго кров степами

Текла-червоніла.

Текла, текла та й висохла.

Степи зеленіють;

Діди лежать, а над ними

Могили синіють».

  1. «Тополя»;

  2. «Катерина»;

  3. «Гайдамаки»;

  4. «Кавказ».


2. Як звали дочку титаря з поеми «Гайдамаки»?

  1. Ганна;

  2. Оксана;

  3. Марина;

  4. Катерина.


3. З якого твору слова:

«Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма».

  1. «Сон»;

  2. «Причинна»;

  3. «Тополя»;

  4. «Думи мої, думи мої».


4. Яка географічна назва згадується в «Гайдамаках», де, за народними переказами, Гонта вбиває двох своїх синів:

  1. Київ;

  2. Лебедин;

  3. Лисянка;

  4. Умань.

5. Звідки слова:

«Он глянь – у тім раї, що ти покидаєш,

Латану свитину з каліки знімають,

З шкурою знімають, бо нічим обуть

Княжат недорослих…»

  1. «Кавказ»;

  2. «Сон»;

  3. «Катерина»;

  4. «І мертвим, і живим…»


6. Хто такий Гамалія?

  1. Збірний художній образ українського козацтва;

  2. Історична особа.


7. Хто з письменників назвав цю сцену «Сценою генерального мордобитія» і з якого вона твору:

«Дивлюсь, цар підходить

До найстаршого… та в пику

Його як заточить!..

Облизався неборака

Та меншого в пузо –

Аж загуло. … а той собі

Ще меншого туза

Межи плечі; той меншого,

А менший малого,

А той дрібних, а дрібнота

Уже за порогом

Як кинеться по улицях,

Та й давай місити

Недобитків православних,

А ті голосити,

Та верещать».

  1. Марко Вовчок;

  2. І. Франко;

  3. М. Коцюбинський;

  4. Г. квіта-Основ’яненко.




  1. «Гайдамаки»;

  2. «Гамалія»;

  3. «Ісая гл. 35»;

  4. «Сон».


8. Про кого сказано і в якому творі:

«Слава тобі, любомудре,

Чеху-слов’янине!

Що не дав ти потонути

В німецькій пучині

Нашій правді».

  1. Йосефа Шафарика;

  2. Яна Гуса;

  3. Яна Жижку.




  1. «Сон»;

  2. «Єретик»;

  3. «Кавказ»;

  4. «Наймичка».


9. З якого твору слова:

«Страшно впасти у кайдани,

умирать в неволі,

А ще гірше – спати, спати,

І спати на волі».

  1. «Причинна»;

  2. «Минають дні, минають ночі»;

  3. «Катерина»;

  4. «Мені тринадцятий минало».


10. Кого з Кобзарів Шевченко описав так:

«…старий, сліпий, -

То його не знає?

Він усюди вештається

Та на кобзі грає.

А хто грає, того знають

І дякують люде:

Він їм тугу розганяє

Хоть сам світом нудить».

  1. Олексія Розума;

  2. Григорія Любистка;

  3. Остапа Вересая;

  4. Перебендю.


11. З якого твору слова:

«Споконвіку Прометея

Там орел карає,

Що день божий довбе ребра

Й серце розбиває».

  1. «Наймичка»;

  2. «Причинна»;

  3. «Кавказ»;

  4. «Гамалія».


12. Які історичні особи описані в поемі «Гайдамаки»:

  1. Хмельницький;

  2. Гонта;

  3. Залізняк;

  4. Мазепа.


13. Про кого сказано:

«…сирота убогий;

Ні сестри ні брата, нікого нема!

Попихач жидівський, виріс у порогу;

А не клене долі, людей не займа,

Та й за що їх лаять? Хіба вони знають,

Кого треба гладить, кого катувать?

Нехай бенкетують… У їх доля дбає,

А сироті треба самому придбать».

  1. Залізняка;

  2. Титаря;

  3. Ярему;

  4. Запорожця.


14. З якого твору слова:

«По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу».

  1. «Кавказ»;

  2. «Причинна»;

  3. «Тополя»;

  4. «Сон».


15. Хто такий Прометей:

  1. герой Троянської війни;

  2. титан, який викрав у богів вогонь і дав людям;

  3. бог з гори олімп.


16. З якого твору слова:

«Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя».

  1. «Гайдамаки»;

  2. «І мертвим, і живим…»

  3. «Кавказ»;

  4. «Катерина».


17. Як звали головну героїню твору «Наймичка».

  1. Катерина;

  2. Оксана;

  3. Ганна;

  4. Марія.


18. З якого твору слова:

«Не дуріте самі себе,

учітесь, читайте,

І чужого научайтесь,

Й свого не цурайтесь».

  1. «І мертвим, і живим, і ненародженим»;

  2. «Ісая. Глава 35»;

  3. «Кавказ».


19. Звідки ці слова:

«Тойді, як, господи, святая

На землю правда прилетить

Хоч на годиночку спочить,

Незрячі про зрять, а кривиє,

Мов сарна з гаю, помайнуть.

Німим отверзуться уста;

Прорветься слово, як вода;

І дебрь-пустиня неполита,

Зцілющою водою вмита,

прокинеться».

  1. «Сон»;

  2. «Ісая. Глава 35»;

  3. «Полякам»;

  4. «Кавказ».


20. Хто з художників зустрів юного Шевченка в літньому саду:

  1. Яков де Бальмен;

  2. Сошенко;

  3. Брюллов.


21. З якого твору слова:

«Пізнав тії карі очі,

Чорні бровенятка…

Пізнав батько свого сина,

Та не хоче взяти».

  1. «Катерина».

  2. «Тополя»;

  3. «Утоплена»;

  4. «Сон».


22. В якому селі народився Шевченко:

  1. Нагуєвичах;

  2. Моринцях;

  3. Кирилівці;

  4. Суха Балка.


23. В якій сім’ї народився Шевченко:

  1. багатих козаків;

  2. міщанській;

  3. дворянській;

  4. кріпацький.


24. З якого твору слова:

«Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте».

  1. «Заповіт»;

  2. «Полякам»;

  3. «Катерина»;

  4. «Сон».


25. Де відбував своє покарання Шевченко:

  1. в сибіру;

  2. на Кос-Аралі;

  3. в Оренбурзі;

  4. Орську;

  5. на Соловках;

  6. Ново петровській фортеці;

  7. с. Кирилівці.


26. Хто з художників, щоб викупити Шевченка з кріпацтва, намалював портрет великого російського поета і кого саме.

  1. Сошенко;

  2. Яків де Бальмен;

  3. Брюллов;

  4. Венеціанов.




  1. Пушкіна;

  2. Володимира Даля;

  3. Жуковського;

  4. Достоєвського.


27. З якого твору слова:

«Отак-то, ляше, друже, брате!

Неситії ксьондзи, магнати

Нас порізнили, розвели,

А ми б і досі так жили.
Подай же руку козакові

І серце чистеє подай!

І знову іменем христовим

Ми оновим наш тихий край».

  1. «Заповіт»;

  2. «Полякам»;

  3. «Кавказ»;

  4. «І мертвим, і живим…».

Шевченко – поет, борець, людина

(Дидактичний матеріал для 5-9 класів)

5 клас

Пояснювальний диктант. Пояснити в словах чергування голосних і приголосних звуків.

1. Защебечи, соловейку, в лузі на калині. 2. Може, зорю переміг той, а на перелозі… Я посію мої сльози. 3. У гаю, гаю вітру немає. 4. І виріс я на чужині, і сивію в чужому краї. 5. Тече вода в синє море, та не витікає. 6. Подибала стара мати доню в полі доганяти. 7. І потечуть веселі ріки, а озера кругом гаями поростуть, веселим птаством оживуть. 8. Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів. 9. Мені ти всюди помагала, мене ти всюди доглядала. 10. А тим часом запорозьку зброю виніс батько з комори. 11. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстиляє (З тв. Т.Шевченка).

Списати текст, вставивши в словах замість крапок пропущені літери. Пояснити правопис цих слів і поставити над ними знак наголосу. У реченнях з однорідними членами обґрунтувати вживання розділових знаків.

1. Ой, високо сонце ..ходить, низенько заходить. 2. Сидить батько кінець столу, на руку ..хилився. 3. встала в..сна, чорну землю сон..у ро..будила. 4. Барвінок цвів і з..ленів, слався, ро..стилався. 5. Понад ставом увечері ш..почет..ся осока. 6. Реве та стогне Дніпр ш..рокий. 7. З..леніют.. по садочку черешні та в..шні. 8. В своїй хаті своя й правда, і с..ла, і воля. 9. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає в..сна з..млю. 10. Ро..плелася густа коса аж до пояса. 11. Не тополю в..сокую віт..р нагинає. 12. Віт..р в гаї ро..мовляє, ш..пче з осокою (З тв. Т.Шевченка).

Переписати речення, пояснити спосіб творення виділених слів. Зробити фонетичний розбір слів воленько, Мар’яна, вміє.

1. сумно-сумно серед неба сяє білолиций. 2. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем перекотиполе. 3. Кругом хвилі, як ті гори, - ні землі, ні неба. 4. Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів. 5. Про тебе, воленько моя, оце нагадую. 6. Заплакала, заридала сердешна Мар’яна. 7. Не вернеться чорнобривий та й не привітає. 8. Безславному тяжко сей світ покидать. 9. І листя пожовкле вітри рознесли. 10. Чує серце недоленьку, сказати не вміє (З тв. Т.Шевченка).

Вибірковий диктант. Виписати слова з апострофом, пояснити їх написання.

1. Б’ють пороги; місяць сходить, як і перше сходив. 2. чого в’янеш, моя доню? 3. А в берлині господиня з паном і сім’єю. 4. Вже не три дні, не три ночі б’ється пан Трясило. 5. Старий, малий, убогий, багатий поєднались, - дожидають великого свята. 6. Неначе цвяшок в серце вбитий, оцю Марину я ношу. 7. І вражою злою кров’ю волю окропіте. 8. І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій, не забудьте пом’янути незлим тихим словом. 9. Води дніпровської нап’юсь, на тебе, друже, подивлюсь. 10. А Марина в’яне, сохне у білих палатах. 11. Стави бур’яном поросли (З тв. Т.Шевченка).

Почитати текст. Визначити типи речень за метою висловлювання, пояснити знаки в них, підкреслити граматичну основу.

1. О пісне рідная, України окраса! В блаженних муках ти вродила нам Тараса (М. Рильський). 2. Твоє, Тарасе, гнівне слово взяли ми в бій проти тиранів (П. Тичина). 3. Шевченко приніс в українську літературу нове слово (М. Рильський). 4. Пароплав іде по важкій воді, по синій воді, по весняній воді, з кручі Шевченко підводить очі задумливо-молоді (А Малишко).

Самодиктанти

1. У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

2. Тече вода з-під явора

Яром на долину,

Пишається над водою

Червона калина.

3. Пишається калинонька,

Явір зеленіє.

А кругом них верболози

Й лози зеленіють.

(З тв. Т.Шевченка)

Переказ

Тарас іде в світ

Так називається пройнята любов’ю і теплом скульптура київського митця Анатолія Куща, яку урочисто відкрито 21 травня 1992 року в селі Кирилівці-Шевченковому біля літературно-меморіального музею Кобзаря.

Вона гармонійно поєдналася з хатою, садком, гаєм, де «соловейко сонце зустрічає». Скульптор зупинив ту мить, коли маленький хлопчик тільки-но переступив поріг і завмер, вдивляючись широко відкритими очима у великий незвіданий світ. На одному плечі – полотняна торбинка, на другому – вузлик з харчами. Тарас вирушає у світ. Він пішов з цієї землі і повів усіх нас за собою, щоб так, як він, любили Україну, боролися за її долю.

Букети квітів лягли до підніжжя скульптури. А коли капела села Шевченкового піднесено заспівала «Молитву за Україну», несподівано обізвався перший травневий грім. На спраглу землю полився благодатний дощ. Заграла веслка, осяваючи шлях Тарасові (Л. Титаренко, 121 сл.).
6 клас

Переписуючи, замість крапок дописати закінчення іменників. Зробити їх розбір як частини мови.

1. А журавлі летять собі по той бік ключ.. . 2. Зор.. моя вечірняя, зійди над гор.., поговорим тихесенько в невол.. з тобою. 3. Понад став.. увечері шепочеться осок.. . 4. Сад.. вишневий коло хат.., хрущ.. над вишнями гудуть. 5. І на оновленій змл.. врага не буде, супостата. 6. Гуляв би я понад Дніпр.. по веселих сел… та співав би свої дум.. . 7. Сонце.. заходить, гор.. чорніють, пташечк.. тихне, пол… німіє (З тв. Т.Шевченка).

Переписати речення, підкреслити прикметники, визначити їх морфологічні ознаки і синтаксичну роль. Пояснити лексичне значення слова кайдани. Обґрунтувати написання виділених слів.

1. Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров’ю волю окропіте. 2. Веселе сонечко сховалось в веселих хмарах весняних. 3. Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. 4. Як той явір над водою, Степан похилився, щирі сльози козацькії в серці запеклися. 5. І виріс я на чужині, і сивію в чужому краї. 6. Пливе човен, води повен, ніхто не спиняє. 7. Тоді я веселий, тоді я багатий, як буде серденько по волі гуляти. 8. Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива. 9. Виступає круглий місяць з сестрою зорею. 10. Коло гаю, в чистім полі, на самій могилі, дві тополі високії одна одну хилить (З тв. Т.Шевченка).

Вибірковий диктант. Виписати дієслова, згрупувати їх за дієвідмінами.

1. Барвінок цвів і зеленів, слався, розстилався. 2. Защебечи, соловейку, в лузі на калині. 3. Дочка вечерять подає, а мати хоче научати, та соловейко не дає. 4. Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору. 5. Защебетав соловейко – пішла луна гаєм; червоніє за горою; плугатар співає. 6. Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина. 7. Повалили, гайдамаки, аж стогне діброва. 8. І я згадав своє село, кого я там коли покинув (З тв. Т.Шевченка).

Диктант з граматичним завданням. Підкреслити займенники, визначити, до якого розряду за значенням вони належать.

1. Думи мої. Думи мої, лихо мені з вами! Нащо стали на папері сумними рядами? Чом вас вітер не розвіяв в степу, як пилину? 2. На чужині не ті люди, тяжко з ними жити. 3. Коли б мені отих дітей найти де-небудь! 4. Як хотілось, щоб хто-небудь мені сказав хоч слово мудре; щоб я знав, для кого я пишу? Для чого? 5. Добре тому багатому: його люди знають. 6. Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш. Збуди його, заграй ти з ним, спитай синє море. 7. Чи то праця задавила силу молоду, чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила. 8. Я так її люблю, мою Україну убогу, що проклену святого бога, за неї душу погублю. 10. А літа пливуть за ними, пливуть собі стиха, забирають за собою і добро, і лихо (З тв. Т.Шевченка).

Самодиктанти

1. Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

2. Сонце гріє, вітер віє

З поля на долину,

Над водою гне з вербою

Червону калину.

3. Грає кобзар, виспівує,

Вимовля словами,

Як москалі, орда, ляхи

Бились з козаками

(З тв. Т.Шевченка).

4. Кобзарем його ми звемо,

Так від роду і до роду:

Кожний вірш свій і поему

Він присвячував народу
Чисту матір і дитину

Він прославив серцем чистим,

Всю осяяв Україну

Поглядом він променистим.

(М. Рильський)

5. Ти живий, Кобзар,

І пісні твої линуть по світу,

І тобі, Кобзар, зносять слави дар

Твої вільні онуки і діти.

(Я. Колас).

Контрольний диктант.

Я – син селянина-кріпака Григорія Шевченка. Народився тисяча вісімсот чотирнадцятого року, лютого двадцять п’ятого в селі Кирилівці Звенигородського повіту Київської губернії, в маєтку одного дідича.

Втративши батька й матір на восьмому році життя, притулився я в школі приходського дяка за школяра-попихача. За два роки тяжкого життя в так званій школі вивчив я граматику, часословець і Псалтир. Цей перший деспот, на якого я натрапив, на все життя прищепив мені глибоку відразу й погорду до всякого насильства одної людини над другою.

… Дідичеві, що дістав у спадщину маєток свого батька, треба було моторного хлопця. Пан мій був людина діяльна, він безупинно їздив то до Києва, то до Вільна, то до Петербурга й тягав мене за собою в обозі, щоб я сидів у передпокої й подавав йому люльку. Мандруючи з своїм паном, користав я з кожної нагоди, щоб украсти з стіни лубочну картинку й таким робом зібрати собі дорогоцінну колекцію (З листа Тараса Шевченка до редактора Олександра Оболонського, 147 сл.).
7 клас

Списати текст, розкриваючи дужки. Пояснити правила написання прислівників і прислівникових сполучень. Зробити фонетичний розбір виділених слів. Пояснити правопис слова шепочеться.

1. У неділю (вранці) рано поле вкрилося туманом. 2. Без ворогів можна в світі як (небудь) прожити. 3. Понад ставом (у) вечері шепочеться осока. 4. (Чи) мало літ перевернулось, води (чи) мало утекло. 5. Один собі (навік) віки в снігу заночую. 6. Дніпро (геть) геть собі розкинувсь. 7. Сердитий вітер завива, (до) долу верби гне високі, горами хвилю підійма. 8. (Тяжко) важко в світі жити сироті без роду. 9. І блідий місяць на ту пору із хмари (де) де виглядав. 10. Під ним коник вороненький (на) силу ступає. 11. (Що) вечора, як зіронька до місяця сходить, молодая дівчинонька в садочок виходить (З тв. Т. Шевченка).

Пояснювальний диктант. Написання часток ні, не з різними частинами мови.

1. Затоплю недолю дрібними сльозами, затопчу неволю босими ногами. 2. Не сон-трава на могилі вночі процвітає, то дівчина заручена калину ламає. 3. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. 4. Я не нездужаю, нівроку, а щось такеє бачить око і серце жде чогось. 5. Кругом хвилі, як ті гори, - ні землі, ні неба. 6. Ось послухайте, якої нісенітниці наговорила мені Стеха. 7. То не вітер, то не буйний, що дуба ламає. 8. Та отак, хіба, небого: ні ти нас не знаєш, ні ми тебе. 9. А Маркові і собі нічого не принесла: не купила, бо грошей не стало, а заробить не здужала. 10. Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів. 11. Ми просто йшли; у нас нема зерна неправди за собою. 12. в неволі виріс між чужими, і, неоплаканий своїми, в неволі, плачучи умру. 13. Радуйся, ниво неполитая! (З тв. Т. Шевченка).

Переписати, розкриваючи дужки, підкреслити частки, пояснити правила їх написання. Зробити розбір як частини мови слів Україну, тихенько, привітали.

1. Пішов (би) я в Україну, пішов (би) до дому, там (би) мене привітали, зраділи (б) старому, там (би) я спочив хоч мало. 2. Іди (ж), іди, та поклич мене Галю, а за ти сама полагодь рушники. 3. Як (би) (то) так сталося, дуже, дуже добро було (б). 4. А я (таки) мережать буду тихенько білії листи. 5. Отакий (то) наш отаман, орел сизокрилий! 6. Село на нашій Україні – (не) наче писанка село. 7. Друг ти мій добрий, вірний мій, ти (ж) (таки) плакав коли (небудь): плач зо мною тепер. 8. А він коня поганяє, ні (би) й (не) бачить. 9. Як (би) с ким сісти хліба з’їсти, промовить слово, то воно (б), хоч і як (небудь) на цім світі, а все (б) (таки) як жилось (З тв. Т. Шевченка).

Вибірковий диктант. Записати дієприкметники разом з іменниками, до яких вони належать; визначити їх відмінок.

1. У Переяславі зеленім, міцний душею, як алмаз, писав, охоплений натхненням, Тарас Шевченко свій «Кавказ» (М. Рильський). 2. Шевченко – поет непримиренний, він не згоден виживати будь-якою ціною. 3. «Кобзар» належить до най волелюбніших книг усіх часів, він наскрізь наповнений прагненням волі, передчуттям її неминучості. 4. Поезії «Кобзаря» пронизані вірою в незнищенність людини. 5. Від першого й до останнього рядка книга виповнена індивідуальним поетовим чуттям. 6. Тут його, Шевченків темперамент, його щира й беззахисна у своїй відкритості душа. 7. Тут не позичені знання, а його власний, у розвитку відтворений розум мислення. (За О. Гончаром).

Контрольний диктант.

Минає рік, і два, і п’ять років… Росте Тарас Шевченко. Тільки зіп’явся на ноги, почалося те дитяче бурлакування. Батьки – на панщині, брат десь пастушить, сестра на городі, а ти, Тарасе, куди хочеш – скрізь тобі шляхи одкриті: на леваду, до ставу, за село до млина, у той сад густий та темний, за сад на могилу… І мандрує мала людина по світу з ранку до вечора, дива всякі на ньому споглядає, розуму набирається. Вийде із бур’янів на поле, як Кармалюк х лісу, дивиться, як сонце заходить, як легенька хмарка з золотими крайками закриває його своїми червоними полами. І здається малому, що там – край світу. Там сонце спати лягає. Як мати вечорами у свято: скидає з шиї дороге намисто, у скриню ховає червону хустку, плахту… (За С. Васильченком, 122 сл.).
8 клас

Переписати речення, підкреслити в них граматичну основу. Вказати спосіб морфологічного вираження підмета. Визначити тип присудка. Які речення переважають у цьому тексті (односкладні чи двоскладні)? Визначити тип односкладних речень.

1. В далекій дорозі найду або долю, або за Дніпром ляжу головою. 2. Не за горами кари час. 3. На весілля товариство вийде погуляти. 4. А слава – заповідь моя. 5. Не дай пропасти на чужині в неволі вольним козака. 6. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні. 7. Розказали кобзарі нам про війни і чвари, про тяжкеє лихоліття. 8. Вийшли з хати батько й мати в садок погуляти. 9. Породила мати сина в зеленій діброві, дала йому карі очі і чорнії брови. 10. Ледве встала, поклонилась, вийшла мовчки з хати. 11. Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. 12. Зима! Сиди один в холодній хаті. 13. Сльозами моря не долить. 14. І виріс я на чужині, і сивію в чужому краї. 15. У нас воля виростала, Дніпром умивалась, у голови гори слала, степом укривалась (З тв. Т. Шевченка).

Списати, поставити розділові знаки при звертаннях, пояснити написання. Вказати, якими частинами мови виражені звертання. Зробити розбір слів за частинами мови.

1. Сини мої невеликі нерозумні діти хто вас щиро без матері привітає в світі? 2. Орися ж ти моя ниво долом та горою! 3. Оставайтеся здорові мої високії тополі і хрещатий мій барвіночку. 4. Дніпре мій Дніпре широкий та дужий. Багато ти батьку у море носив козацької крові. 5. І ти моя єдиная встаєш, із-за моря, з-за туману слухняная рожевая зоре! 6. Рости ж серце-тополенько все вгору та вгору, плавай, плавай лебедонько по синьому морі! 7. Привітай же моя ненько моя Україно моїх діток нерозумних, як свою дитину! 8. Рости, рости моя пташко мій маковий цвіте розвивайся, поки твоє серце не розбите. 9. Розвернися на всі боки ниво-десятино. Та посійся не словами, а розумом ниво! 10. О думи мої О славо злая За тебе марно я в чужому краї караюсь, мучуся… але не каюсь!.. 11. а ти моя Україно безталанна вдово я до тебе літатиму з хмари на розмову. 12. Спи гетьмане поки встане правда на сім світі. 13. Люби ж собі моє серце люби, кого знаєш (З тв. Т. Шевченка).

● Пояснювальний диктант. Вставні слова, словосполучення і речення.

1. А Ярема – страшно глянуть – по три, по чотири так і кладе. 2. Нащо б, бачте, те згадувать, що давно минуло. 3. Добра такого таки зроду у мене, правда, не було. 4. Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині!.. 5. А все-таки її люблю, мою Україну широку, хоч я по їй і одинокій (бо, бачте, пари не найшов) аж до погибелі дійшов. 6. Ягня, здається, веселилось! 7. Іде Катерина у личаках – лихо тяжке! - І в одній свитині. 8. Бо на Вкраїні в нас, бувало, у козаки охочі йшли. 9. Кобзар вшкварив, а козаки – аж Хортиця гнеться – метелиці та гопака гуртом оддирають. 10. Мабуть, мені доведеться читати самому оці думи? 11. Отут, бувало, із-за тину вилась квасоля по тичині

Контрольний диктант.

На Кос-Аралі

Тихо-тихо набігають на глинястий сірий берег хвилі мертвого моря. Ніщо не живе в цих темних мутних глибинах, ядуча сіль просякає все: берегову глину, воду. І навіть вітер, жаркий і несвіжий, залишає на губах смак солі.

Важкі хвилі розбиваються з монотонним плюскотом, і від того над усім берегом стоїть тихий, одноманітний, тоскний шум.

Берег затих, такий же сірий і пустельний, як мертве море. Тільки сірий, просолений саксаул вп’явся у землю довгим покрученим корінням.

Оддалік моря маячить фортеця. Низькі будинки, обнесені високим валом, та широкий і просторий, міцно і рівно утоптаний тисячами солдатських кроків плац. Тиша панує над усім. І в післяобідню годину, коли все живе ховається від жаркого суховію під покрівлю, у степу понад берегом моря часто ходить самотня людина. Рядовий Тарас Шевченко віддає перевагу степовій тиші і саксауловим хащам перед п’яною компанією офіцерів (За В. Собком, 135 сл.).
9 клас

Диктант з граматичним завданням. Записати в дужках, на яке запитання відповідають кожне з підрядних речень, і визначити їх вид. Скласти схеми 4-го і 10-го речень.

1. Тоді я веселий, тоді я багатий, як буде серденько по волі гуляти. 2. У ірій знову полечу, бо я зозулею вж стала. 3. Між горами старий дніпро, неначе в молоці дитина, красується, любується на всю Україну. 4. Я різав все, що паном звалось, без милосердія і зла. 5. Та не однаково мені, як Україну злії люди присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять… 6. Як билина підкошена, Ярина схилилась. 7. І дівчина його любить, хоч лата на латі. 8. Нехай ще раз послухаю, як те море грає. 9. Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче. 10. Полічили, що достали, встали сіромахи, помолились на схід сонця, пішли понад шляхом. 11. А я собі пішла за водою, поки сестри не зустріли, не взяли з собою. 12. А як прийшла до берега, то й дочку згадала (З тв. Т. Шевченка).

Підкреслити граматичні основи простих речень, що входять у складні; сполучені елементи підкреслити хвилястою лінією. Визначити тип кожного складного речення. Зробити синтаксичний розбір 3-го і 6-го речень.

1. Швидше будемо писати, бо хочеться спати і вам, і мені. 2. Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами над ставами верби зеленіють. 3. Холоне серце, як згадаю, що не в Україні поховають, що не в Україні буду жить. 4. Уже прокликали до паю, а я собі у бур’яні молюся богу. 5. Посіяли гайдамаки в Україні жито, та не вони його жали. 6. Ярема гнувся, бо не знав, не знав, сіромаха, що виросли крила, що неба достане, коли полетить. 7. І потечуть веселі ріки, а озера кругом гаями поростуть, веселим птаством оживуть. 8. Давно т минуло, як тими шляхами, де йшли гайдамаки, малими ногами ходив я та плакав, та людей шукав, щоб добру навчили. 9. Їй Ярема розказував, як жить вони будуть укупочці, як золото і волю добуд, як ви ріжуть гайдамаки ляхів в Україні, як буде панувати, коли не загине. 10. Я не знаю, чи єсть у бога люте зло, щоб у тій хаті не жило? 11. Мені аж страшно, як згадаю оту хатину край села! 12. Та на своїм веселім полі свою-таки пшеницю жнуть, а діточки обід несуть (З тв. Т. Шевченка).

Пояснювальний диктант. Пояснити вживання розділових знаків у безсполучникових складних реченнях.

1. Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови. 2. Тече вода в синє море та не витікає; шука козак свою долю, а долі немає. 3. і досі сниться: під горою, між вербами та над водою біленька хаточка стоїть. 4. Зайде сонце – Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина, очиці поводить. 5. Поглянув я на ягнята – не мої ягнята. Обернувся я на хати – нема в мене хати. 6. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата, нікого нема. 7. Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате: маєш крила, маєш силу, є коли літати. 8. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем; стоїть Катря серед поля, дала сльозам волю. 9. нема кому розпитати, чого плачуть очі; нема кому розказати, чого серце хоче. 11. повіває вітер по долині – пішла дібровою луна. 12. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі, подивиться – серце ниє: кругом ні билини! 13. Дунув вітер понад ставом – і сліду не стало. 14. Було колись – в Україні ревіли гармати; було колись – запоріжці вміли панувати. 15. панували, добували і славу., і волю; минулося – осталися могили на полі. 16. Дивлюсь – аж он передо мною, неначе дива виринають, із хмари тихо виступають обрив високий, гай байрак. 17. І день, і ніч ґвалт, гармати; земля стогне, гнеться; сумно, страшно, а згадаєш – серце усміхнеться (З тв. Т. Шевченка).

Списати, вставляючи пропущенні букви і апостроф. Пояснити орфограми на місці пропусків. Виділити підрядні речення. Підкреслити у головних реченнях слова, до яких вони відносяться. Визначити в усіх реченнях спосіб дієслів. Зробити розбір виділених слів за частинами мови.

І. Тарас… Він стоїть… у Каневі на в..сокій кручі, дивит..ся і надивитися не може на свою Україну. Я кружляю над свяще..ою могилою, дивлюс.. на Тарасову гору, на в..сокий пам..ятник кобзареві, що звівся тут, наче живий, навіки. І мимоволі згадую мал…н..ку Охтирку, біл..ньку хату, недалеко від тихої Ворскли, і діда свого, що, зігнувшис.. над каганцем, синам і дочкам своїм і нам, онукам, читав з..мовими в..чорами настіл..ну книжку українс..кого народу – «Кобзар» (І.Гончаренко).

ІІ. Тарасе наш, твої слова нетлін..і, що в «Кобзарі» лишив ти в спадок нам, на вол..ній нашій, славній Україні звучатимут.. як заповіт синам (Л. Забашта). Для Шевченка рідна історія – поле ро..думу, поетичних захоплю.., взірец.. людс..кої мужності і героїки (О. Гончар). Полум..яна творчіст.. Тараса Шевченка з його закликами до повален..я всякого гноблен..я і насильства, до дружби і єдна..я всіх народів співзвучна нашій сучасності, творі..я його такі ж бе..смертні, як бе..смертний народ, що породив великого поета (М. Рильський).

Контрольні диктанти

Невідцвітне слово

З-поміж безлічі книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне.

До таких належить «Кобзар», книга, яку народ український поставив на першому місці серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів.

Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складалися на тернистих дорогах поетового життя, писались то в мандрах, то казематах, мережились при світлі білих ночей Півночі і в пісках пустель закаспійських під самотнім сонцем вигнання. Хоча більшість поезій написані поза межами рідного краю, наскрізно струменить у них світлий образ Дніпра і мріє синя далеч українських степів.

Книга формувалася поступово, рік за роком, формувало її саме поетове життя, і все найістотніше із цього життя, з великого життя українського кріпака Тараса Шевченка – від його юності й до останнього подиху – увібрав у себе цей класичних розмірів томик, збірник поезій, що його в хвилину творчого осяяння було найменовано «Кобзарем». Відтоді впродовж багатьох десятиріч Шевченків «Кобзар» буде настільною книгою кожного трудящого українця (О. Гончар, 167 сл.)
До скарбів світового значення належать і творіння великого поета українського народу Тараса Григоровича Шевченка.

Недалеко від посивілого у віках Києва, що живе нині новим кипучим життям, на мальовничій, повитій зеленню горі підноситься у височінь бронзова постать поета. То поблизу Канева, там, де Шевченко мріяв оселитися, на його могилі над Дніпром вдячні нащадки спорудили йому пам’ятник.

Величний монумент видно здалека. Коли теплохід повільно пливе срібними хвилями Дніпра, пасажири, не відриваючи очей, вдивляються у велетенську статую поета, осяяну промінням сонця. Воістину поетичне місце обрано для вічного сну поета!

Задовго до смерті тридцятирічний Шевченко у «Заповіті», як за традицією називають його славетний вірш, своєю уявою перенісся в майбутнє. Йому здалося, що він стоїть на високому березі Дніпра. Безмежні поля біжать в долину, а внизу шумлять хвилі широкої ріки, здіймаються пінисті гребені і з гулом розбиваються об берег. В гомін дніпрових хвиль вриваються голоси, сповнені гніву й ненависті, - це народ повстав проти своїх гнобителів, порвав кайдани і, вільний, прямує вперед, до нового, щасливого життя (М. Рильський, 159 сл.).