Головна сторінка

Інформації у процесі формування особистості. Садовська Оксана Василівна Стрийський коледж Львівського нау «Як правило, найбільшого успіху досягає той хто володіє кращою інформацією» Бенжамін Дізраелі



НазваІнформації у процесі формування особистості. Садовська Оксана Василівна Стрийський коледж Львівського нау «Як правило, найбільшого успіху досягає той хто володіє кращою інформацією» Бенжамін Дізраелі
Дата конвертації17.03.2016
Розмір64.7 Kb.
ТипІнформації

Роль інформації у процесі формування особистості.
Садовська Оксана Василівна

Стрийський коледж Львівського НАУ
« Як правило, найбільшого успіху досягає той

хто володіє кращою інформацією»

Бенжамін Дізраелі

  Глибинним фундаментом інформаційного впливу в Україні на особистість є моральні, естетичні й загальнолюдські цінності, які визначаються діючою ідеологічною системою і формуються через систему освіти. Саме ідеологічні установи можуть виступати як у якості бар`єра  для здійснення того чи іншого інформаційного впливу, так і у якості сприяючого фактора. Тобто, ідеологія, по суті, формує «інформаційний імунітет» особистості. Ідеологія з чітко визначеними пріоритетами сприяє інформаційній стійкості особистості. Закріпленню її інформаційного імунітету. І, навпаки, ідеологія зі слабо вираженими пріоритетами сприяє появі інформаційних загроз, руйнує інформаційну стійкість.

За останні роки в Україні покращилась інформатизація суспільства, завдяки так званим інформаційним службам та агенціям, чисельність яких стрімко зростає. Інформація – це найцінніший товар, який може приносити гарний прибуток. Інформація завжди була і буде цінним товаром. Держава зобов'язана постійно дбати про своєчасне створення, належне функціонування і розвиток інформаційних систем, мереж, банків і баз даних у всіх напрямах інформаційної діяльності. На сучасному етапі розвитку суспільства інформаційно-аналітична діяльність, безперечно, має розумітися як пріоритетний вид діяльності, винятково важливий для нашої країни та її стратегічних перспектив. З урахуванням глибини науково-інтеграційних процесів сучасності праця в цьому напрямку може бути достатньо успішною лише за умови органічної взаємодії інформатики з іншими галузями знання аж до таких найвищих щаблів узагальнення, як філософія людини і соціуму.

У ХХI ст. ключовим поняттям соціальних наук стало поняття інформаційного суспільства. Період становлення інформаційного суспільства співпав з процесом глобалізації, характерними проявами якого є: надшвидкий розвиток електронної комерції, скоординованість фінансових ринків, розвиток наднаціональних організацій. Радикальний характер розглянутих процесів інформаційного суспільства, який торкається першооснов соціальної організації життя людей, не викликає сумнівів. Соціальна педагогіка не могла не відгукнутися на це переглядом власних передумов, категоріальних структур, зміною статусу і завдань теоретичного знання. У цьому взяли участь провідні філософи і соціологи сучасності: Ю.Хабермас, Ж. Бодрійяр, Е. Гідденс, У.Бек, Н.Луман, І.Кастельс, І.Валлерстайн та ін. Про інформаційне суспільство сьогодні пишуть економісти, психологи, природодослідники різних галузей діяльності. Прихильність певним підходам, різним дисциплінам впливає на розстановку акцентів і знаходить вираз у різноманітності пропонованих трактувань нового стану соціуму.

Особистість формується, переважно, у діяльності, через відносини з іншими людьми, колективом, суспільством. Процес формування особистості - це процес засвоєння індивідом досвіду життя. Починаючи з народження дитини й впродовж усього свого життя ті чи інші особистості постійно перебувають у розвитку.

Процес формування особистості триває практично з різною мірою інтенсивності. Найінтенсивніше людина формується до 18 років, моменту настання його повноліття, на цьому етапі розвитку засвоюються необхідні знання і набуті правила поведінки у суспільстві. Особистість людини - це поняття, лист про соціальну сутність особи, комплекс характеризуючих його ознак, властивостей, зв'язків, відносин, його моральний і духовний світ, взяті у розвитку, у взаємодії з соціальними і індивідуальними життєвими умовами. Можна виділити чотири основних сторони особистості:

1) Фізичні властивості: стать; вік; та ін..

2) Соціальні властивості: до них відносяться прояви у різних сферах життя: праці, навчанні, сім'ї та ін.

3) Психологічні властивості: до них належить відповідних властивостей особистості; вікові особливості психіки та інших.

4) Морально-психологические властивості: до них відносяться: спрямованість особистості (тобто. основна життєва орієнтація); світогляд (система поглядів життя); інтереси; стійка система мотивів поведінки; моральні цінності принципи і норми, якими особистість практично керується своєї діяльності; правосвідомість даної особистості; моральні навички та звички особистості; характер і рівень потреб.

Період неповноліття є особливим у формуванні особистості людини. Визначений рівень свідомості людини та соціального розвитку, досягнутий неповнолітніми у віці, дозволяє пред'являти до них вимоги, співвідносити своє поведінка щодо правилами, установлених у суспільстві. Саме у цьому віці настає як адміністративна, і кримінальна відповідальність вчинення правопорушень. У той самий час формування неповнолітнього як особистості не є закінченим і радіомовлення продовжується.

Іноземна присутність в інформаційному просторі країни сприяє прилученню її громадян до досягнень світової культури, науки, техніки, знайомить з життям в різних країнах світу.      Адже інформаційна культура індивіда повити надати йому чітке уявлення щодо того, споживання якої інформації є бажаним, а якої – ні. Те що ЗМІ відігрівають досить важливу роль у процесах формування особистості пояснюється двома факторами – динамічністю і неперервністю. Перше означає, що ЗМІ, як правило, повністю відображають динаміку життя суспільства в цілому і його окремих індивідів. Друге свідчить про сталість процесу, що розглядається. 

Значущу роль у культурному розвитку особистості відіграє релігія. Особливістю релігійного впливу є комплексне проникнення не лише у свідомість людини, але й доведення необхідної інформації до глибин підсвідомості. При цьому сама інформація здійснює скоріше не інформативну функцію, а функцію «програмування» людини на виконання певних установ, змінюючи водночас її моральні цінності, життєві орієнтири . Людина стає не просто віруючою, а рабом релігійної психології. Небезпеку у порівнянні з іншими інформаційними впливами інформаційний вплив з боку релігії представляє у тому, що руйнуючи свідомість, він тим самим деформує сприйняття людиною інших інформаційних масивів, викликає неадекватність розуміння вхідних потоків інформації. Релігійні комунікації спрямовані на певні верстви населення, зокрема на молодь. Це пояснюється легкістю впливу, яка пов`язується з незакінченістю процесів формування особистості молодої людини, відсутністю чітких поглядів на життя.

Неоднозначність інтерпретації релігійних текстів дозволяє спрямовувати їх на великі аудиторії і пояснювати за їх допомогою будь-якої події релігійного і суспільного життя минулого і сучасного в потрібному контексті.

Різноманітна інформація по-різному може впливати на особистість. Вона може впливати як фактор, що стимулює самоорганізацію особистості і сприяє її стійкості, а може здійснювати дезорганізуючий, руйнівний вплив на людину. Інформаційна стійкість – це здатність людини протистояти деструктивному інформаційному впливу на свою свідомість і психіку.  Цьому повинен сприяти високий рівень інформаційної культури. Інформаційна стійкість є критерієм цілісності особистості.

Механізм впливу на людину найбільш дієвих маніпуляційних засобів енергоінформаційних, лінгвістичних, психотропних і, зокрема, ЗМІ, заснований на врахуванні її психічних особливостей. При цьому значних успіхів досягли саме засоби масової інформації. За їхніми шаблонами люди висловлюють "свою" думку, сперечаються один з одним, визначають відношення до політичних партій і суспільних лідерів, виховують дітей, одягаються, лікуються, худнуть, вибирають покупки і взірці для наслідування, закохуються. Помітна програмуюча роль ЗМІ і під час виборів, коли, головним чином, вони підводять наївного виборця до думки, що тільки пропонований кандидат найкраще захистить його права. При цьому виборець переконаний, що вибір він зробив самостійно.

Історичні передумови виникнення ЗМІ пов'язані з успіхами підприємницької діяльності, розвитком торгівлі і промисловості, переходом від аграрного до індустріального суспільства та, як наслідок, з гострою необхідністю регулярного інформування значних груп населення. Попередниками сучасних ЗМІ можна вважати спеціальні торгово-інформаційні та кореспондентські бюро, які інформували своїх клієнтів про ціни на товар, час і умови його постачання, ситуацію з торгівлею у різних регіонах. Науково-технічний прогрес, який забезпечив появу принципово нових засобів збору, переробки та поширення інформації, призвів наприкінці ХХ століття до революції в сфері масових комунікацій. Створення супутникового зв'язку, кабельного радіо і телебачення, масове поширення комп'ютерів і Інтернету сприяли формуванню глобальних, загальносвітових інформаційних мереж і можливості поширення потрібної інформації в будь-якому куточку земної кулі. Вплив ЗМІ на все, що відбувається в житті людства прийняв загальний характер. Однак оцінки їхнього зростаючого впливу на політику та суспільство далеко не однозначні, а часом і протилежні. Деякі вчені бачать у ньому паростки нової, більш високої та гуманної цивілізації - інформаційного суспільства, реальний рух до антибюрократичної держави, здатної успішно розв'язати найбільш гострі конфлікти сучасного світу. Інші фахівці, констатуючи спустошуючий і руйнуючий вплив ЗМІ на особистість, суспільство та культуру в цілому, оцінюють підвищення ролі інформаційної влади більш песимістично. Досвід показує, що потенційно ЗМІ здатні служити різним цілям. З одного боку, вони можуть освічувати людей, допомагати їхній компетентній участі в суспільному житті, сприяти особистісному становленню. Але з іншого, що відбувається сьогодні досить часто-духовно поневолювати, дезінформувати, іноді не бажаючи того, розпалювати масову ворожнечу, сіяти недовіру та страх.