Головна сторінка

Підготувала: учитель біології



Скачати 174.74 Kb.
НазваПідготувала: учитель біології
Дата конвертації21.03.2016
Розмір174.74 Kb.
ТипДокументи

Підготувала:

учитель біології

Донецької гімназії №15

Суєтова С.В.

У статті розглянуто види пізнавальних завдань, що розвивають в учнів інтелектуальні і практичні вміння. У процесі виконання учнями відповідних дій під час розв’язання навчальних задач, формою реалізації пізнавальних задач та сполучною ланкою у діяльності вчителя та учнів при формуванні біологічних понять є завдання. Саме у процесі виконання завдань активізується увага і мислення учнів, їх пізнавальна діяльність. Високу ефективність забезпечує не випадкова сукупність різноманітних, хоча і дуже важливих завдань, а оптимальна система пізнавальних завдань.

Система пізнавальних завдань-провідний методичний засіб формування біологічних понять

Педагогічною теорією та практикою доведено, що «найважливішою умовою успішного засвоєння поняття є така організація процесу навчання, за якої формування поняття відбувається в активній діяльнісній формі у процесі виконання учнями відповідних дій під час розв’язання навчальних задач», формою реалізації пізнавальних задач та сполучною ланкою у діяльності вчителя та учнів при формуванні біологічних понять є завдання. Саме у процесі виконання завдань активізується увага і мислення учнів, їх пізнавальна діяльність. Високу ефективність забезпечує не випадкова сукупність різноманітних, хоча і дуже важливих завдань, а оптимальна система пізнавальних завдань.

У психолого-педагогічних та методичних дослідженнях визначені вимоги до розробки систем пізнавальних завдань. У теоретичних працях висловлено думку, що ефективне функціонування системи пізнавальних завдань можливе за умови її побудови на основі дидактичних принципів систематичності та доступності. У цьому зв’язку складність завдань є важливою їх характеристикою, об’єктивною ознакою визначення якої є етапи пізнання. На основі якості та кількості самостійно опанованих учнем етапів пізнання визначається складність запропонованого завдання. З огляду на зазначене, правомірним є виділення за складністю чотирьох типів завдань:

  1. Відносно легкі завдання передбачають пошук нових явищ або фактів на основі фактичного матеріалу, поданого в готовому вигляді; ці завдання потребують відповіді на питання: де? скільки? коли?

  2. Складніші завдання передбачають визначення або пояснення зв’язків явищ; їх формулювання містять вимоги пояснити, довести і питання: чому? як?

  3. Ще складніші завдання теоретичного спрямування передбачають узагальнення фактів або явищ, на основі яких здійснюється визначення загальних понять і закономірностей.

  4. Найскладніші завдання суто логічного характеру передбачають усвідомлення наукових категорій і власне прийомів розумової діяльності.

Ступінь складності завдання необхідно оцінювати також за їх змістом. Критеріями оцінювання є:

- ступінь новизни навчального матеріалу, що підлягає засвоєнню;

- кількість елементів поняття, що входить у завдання;

- ступінь їх узагальнення;

- кількість уявлення та понять, які потрібно одночасно утримувати у памяті при виконанні завдання.

У дидактичній літературі розглядається послідовність спрямованих на досягнення певної дидактичної цілі вправ, що застосовуються у процесі засвоєння учнями вмінь і навичок:

  1. Підготовчі (актуалізація опорних знань та навичок);

  2. Вступні пізнавальні і мотиваційні (засвоєння знань, правил та понять);

  3. Пробне (первинне застосування знань);

  4. Тренувальні за зразком, інструкцією чи завданням (оволодіння навичками у стандартних умовах);

  5. Творчі (творче перенесення знань і навичок у нестандартні умови – засвоєння вмінь);

  6. Контрольні вправи (контроль, корекція й оцінка навичок і вмінь ).

Важливим є і вибір виду групування завдань. Аналіз досліджень показав, що домінуючим є групування завдань за ознакою відповідності типологічним групам учнів. Тому в основу створення таких завдань покладено зважання на:

  • рівень знань, умінь та навичок учнів;

  • загальні та спеціальні особливості;

  • навчальні вміння;

  • пізнавальні інтереси.

Створюючи систему завдань, спрямованих на засвоєння певного навчального змісту шкільної біології, дослідники дотримують низки загальних вимог, основними з яких є:

а) доступність для розуміння і самостійного засвоєння учнями навчального матеріалу;

б) пізнавальна і практична цінність навчального матеріалу, його спрямування на творче використання наявних в учнів знань та отримання нової інформації;

в) оптимальне співвідношення між відомим і невідомим у змісті пізнавальних завдань;

г) побудова завдань на внутрішньо – і між предметній основі.

Результатом розробки завдань до певного біологічного розділу є створення дидактичних карток – завдань, застосування яких, «не є самоціллю, а засобом конкретизації та розвитком понять, а також застосування вмінь самостійно набувати знання та використовувати їх у нових умовах – для доведень та узагальнень».

Зміст карток містить організаційні вказівки, завдання і запитання, серед яких:

а) запитання, що вимагають конкретних знань фактичного матеріалу (наприклад, елементів будови об’єкта, який вивчається; визначення поняття);

б) завдання, що передбачають застосування раніше одержаних знань для засвоєння нового матеріалу (тобто завдання, за допомогою яких здійснюється зв'язок понять певного розділу, курсу);

в) завдання, що вимагають доведеної відповіді на основі систематизації та узагальнення вивчення.

Аналіз шкільної практики навчання біології свідчить, що широкого застосування набули окремі види карток – завданнями, малюнки з конкретними питаннями до них, фрагменти тексту із завданнями для роботи над їх змістом.

Зміст завдань має бути розрахованим на об’єднання зусиль усього колективу для їх виконання. Пізнавальні завдання відрізняються за конструкцією, складністю та характером запрограмованої діяльності учнів, за функціями методисти виділяють завдання конструктивно-перетворюючого та проблемно-дослідницького характеру.

В основу системи пізнавальних завдань покладено модель самостійної роботи школярів, реалізація якої передбачає диференціацію самостійної роботи учнів при вивченні біології.

У дослідженні О. І. Забокрицької визначено види пізнавальних завдань для лабораторних і практичних робіт з урахуванням характеру пізнавальної діяльності та ступеня самостійності учнів.

Організацію самостійної роботи учнів із використанням різнопланових завдань.

Види завдань і запитань передбачають: порівняння, визначення причинно-наслідкових зв’язків, узагальнення та класифікацію, визначення основних характерних рис (ознак предметів і явищ, умов перебігу будь-якого процесу), а також завдання, що потребують доказів і застосування знань.

В умовах реалізації різнорівневих навчальних програм високу ефективність виявили завдання:

  1. Завдання на розвиток логічного мислення (вміння обрати відповідь із декількох можливих, розрізняти істотні і неістотні ознаки понять, уміння зробити висновок, установити наявність або відсутність зв’язку).

  2. Завдання з поступовою трансформацією конкретного плану в абстрактний.

  3. Завдання на встановлення внутрішньо предметних зв’язків (повторення й узагальнення пройденого матеріалу).

  4. Завдання на встановлення між предметних зв’язків.

  5. Нестандартні завдання.

  6. Складання задач (за малюнком, коротким записом, формулами, вказаною залежністю між величинами).

  7. Проблемні завдання трьох видів:

а) учень розв’язує проблему, створену вчителем;

б) учень розв’язує проблему, у формулюванні якої він брав участь;

в) учень намагається розв’язати проблему, створену ним самим.

Завдання і вправи можна класифікувати за такими ознаками:

  • ступінь творчості: розпізнавальні (перевірка рівня сприймання, усвідомлення запам’ятовування матеріалу), перетворювальні (застосування здобутих знань зразком або в подібній ситуації, формування вмінь) та конструктивні творчі завдання;

  • мета проведення: підготовчі (активізація опорних знань учнів, підготовка їх до сприймання нового матеріалу), навчальні (формування понять та засвоєння шляхів їх пошуку, закріплення й удосконалення вмінь та навичок), узагальнювальні (проблемні, переважно практичні та творчі), контрольні (перевірка здобутих знань, умінь і навичок) завдання;

  • обов’язковість виконання: завдання, обов’язкові для виконання, та додаткові – для тих, хто бажає поглибити свої знання;

  • ступінь самостійності: фронтальні, групові й індивідуальній;

  • форма проведення: усні, письмові та експериментальні;

  • міра складності: звичайні й ускладнені;

  • місце проведення:класні та домашні.

Види пізнавальних завдань, що розвивають в учнів інтелектуальні і практичні вміння:

  1. знаходження логічного зв’язку між термінами і поняттями, записаними вчителем на дошці, коментування цього зв’язку.

  2. Відповідь за самостійно складеним або запропонованим учителем планом.

  3. Відповідь на запитання в кінці параграфа підручника.

  4. Складання власних запитань до тексту підручника для інших учнів класу.

  5. Відповідь на запитання, сформульовані іншими учнями.

  6. Відповідь учня за логічною опорною схемою, написаною на дошці.

  7. Розв’язання проблемних завдань.

  8. Участь у фронтальному опитувані – бесіді.

  9. Заповнення порівняльної або узагальнювальної таблиці на дошці або у зошиті.

  10. Виправлення «помилок» у термінах, записаних на дошці.

  11. Виконання тестових письмових робіт.

  12. Складання у зошиті за підручником «біологічного словника».

  13. Виступ за результатами роботи з додатковою літературою (доповідь, реферат).

  14. Знаходження запропонованому вчителем переліку «зайвих» понять або термінів.

  15. Робота із словниковим диктантом.

  16. Розподіл термінів, понять, об’єктів на групи (класифікація за певним принципом).

  17. Знаходження зашифрованого біологічного терміна або поняття у довільному сполученні літер (наприклад, РФООАРМОЗ – АРОМОРФОЗ).

  18. Знаходження в об ’ ємному тексті ідей, цифр, фактів або визначень.

  19. Знаходження у фрагменті (наприклад, параграфа підручника) основної думки.

  20. Порівняння запропонованих біологічних об’єктів.

  21. Складання конспекту параграфа або його частину.

  22. Розв’язування кросворда, відгадування терміна (за принципом гри «поле чудес» )

  23. Формулювання гіпотез.

  24. Розробка методики наукового експерименту.

  25. Практичне виконання спостереження або досліду (в типовій чи зміненій ситуації).

  26. Обговорення результатів проведеного дослідження (власного або проведеного іншими).

Аналіз методичних досліджень та практика навчання біології свідчить, що пізнавальні завдання знаходять своє застосування на різноманітних етапах уроку:

а) під час пояснення нового матеріалу, якщо вивчення складних питань потребує виконання додаткових завдань (заповнення таблиць, створення схем) або тренування у роз пізнавані чи запам’ятовуванні (робота з малюнками).

б) при самостійному вивчені нового матеріалу за підручником;

в) при опитуванні – фронтальному чи індивідуальному;

г) для закріплення та узагальнення знань, одержаних на уроці.

Тому пізнавальні завдання у структурному відношенні є комплексним поєднання окремих елементів змісту знань та джерел їх одержання з перевагою тих, які відбивають специфічні особливості пізнавальної діяльності учнів на певному етапі засвоєння знань.

На необхідності організації активної пізнавальної діяльності учнів на всіх етапах оволодіння поняттям. Спеціально розроблена система самостійних робіт включає такі їх види:

  1. Первинне ознайомлення з поняттям, виділення його істотних ознак (самостійна робота з підручником, спостереження, експеримент, складання і аналіз графіків).

  2. Уточнення ознак поняття (робота з підручником після матеріалу вчителем і демонстрування дослідів, постановка нових дослідів, вправи на варіювання несуттєвих ознак поняття).

  3. Диференціювання поняття (порівняння ознак поняття, що формується, з ознаками раніше засвоєних понять).

  4. Встановлення зв’язків і відношень даного поняття з іншими поняттями (експеримент, складання і аналіз графіків, формул).

  5. Класифікація понять (складання класифікаційних схем і таблиць).

  6. Конкретизація понять (робота з таблицями і роздатковим матеріалом; збір матеріалів для колекцій; аналіз прикладів із власного досвіду та спостережень).

  7. Застосування поняття (розв’язання різноманітних творчих навчальних завдань).

Систему групових та індивідуальних завдань, що передбачає врахування особливостей етапів процесу формування наукових понять, на етапі підготовки до активного сприйняття нових понять учням пропонуються діагностичні завдання, що дають змогу виявити та подолати прогалини у знаннях і способах дій. Спочатку з метою виявлення потенційних можливостей учнів пропонуються завдання підвищеної складності. Потім вони поступово спрощуються для учнів, у яких виникають складнощі. На етапі первинного закріплення та застосовування понять учнів виконують завдання: на виявлення ступеня розуміння сутності матеріалу, який вивчається, та на встановлення зв’язку поняття, що вивчається, з іншими поняттями. Завдання третього ступеня складності – творчі.

Типи пізнавальних завдань для формування природничих понять: порівняння як засіб відкриття нових ознак предметів і явищ природи; узагальнення істотних ознак предметів і наслідкових, просторових, родо – видових зв’язків; доведення правильності власного судження і судження вчителя.

З метою формування біологічних понять про надорганізмені рівні організації життя розроблено систему пізнавальних завдань, основою виділення яких виступають:

Етапи процесу формування біологічних понять – завдання на:

а) накопичення і розвиток опорних знань (фактів, су підлеглих понять);

б) інтеграцію (синтез) елементів змісту і визначення (виведення) на цій основі поняття (на визначення поняття у словниковому диктанті; визначення об’єкта (явища) за визначенням або істотною ознакою; співвіднесення терміна та його визначення; побудову визначень через родо – видові відношення понять);

в) використання сформованого поняття як цілісного знання на шляху абстрагування і подальшого розвитку (поглиблення) та розширення поняття (на поглиблення змісту поняття; розширення обсягу поняття; розширення зв’язків і відношень понять);

г) співвідношення із системою понять (на класифікацію понять; класифікацію і систематизацію понять).

Мисленнєві операції – завдання на:

а) аналіз ( аналіз поняття з метою виділення істотних та випадкових ознак; аналіз понять із метою виділення загальних істотних ознак; аналіз об’єктів або явищ із метою характеристики виду (популяції, біоценозу, екосистеми) як надорганізменої системи (за розробленим планом їх характеристики як надорганізених систем);

б) порівняння (на повне порівняння: визначення в порівнюваних об’єктах і загального, і особливого – схожого та відмінного; неповне, часткове порівняння ( визначення або схожого, або відмінного); неповне порівняння за однією з ознак);

в) абстрагування (на підбір словесних асоціацій; завдання, що передбачають наочне абстрагування);

г) встановлення причинно – наслідкових зв’язків (на визначення наслідків за даною основою; визначення причини за наслідком);

д) узагальнення (на узагальнення об’єктів, явищ у поняття: на засвоєння їх ознак та підношень: узагальнення у межах засвоєння властивостей певної надорганізменої системи; завдання, що забезпечують узагальнення на основі внутрішньо – і між предметних зв’язків).

З.В.Чернявська пропонує здійснювати узагальнення знань учнів на рівні систем понять за допомогою завдань, що передбачають:

- пояснення зв’язків між явищами або об’єктами даної системи;

- визначення меж дії даної системи;

- використання знань про даний клас у нестандартних умовах на матеріалі між предметного характеру.

Узагальнення типології навчальних завдань для формування біологічних понять у вигляді «ієрархічної структури залежно від рівня навчальних досягнень учнів на чотирьох послідовних рівнях засвоєння, які відбивають розвиток досвіду школярів у процесі вивчення біології»

1 рівень (початковий) - розрізнення

  1. Завдання під час спостереження:

а) назвати біологічні об’єкти, які бачите (спостерігаєте);

б) описати, що бачите (спостерігаєте);

в) охарактеризувати біологічні об’єкти.

2. Завдання, що передбачають роботу з текстом підручника:

а) знайти (і виписати) термін;

б) знайти (і виписати) означення понять (учням слід відрізняти означення від опису поняття);

в) знайти головну думку (ознаки біологічних об’єктів) за допомогою спрямовуючого запитання;

г) дати відповіді на запитання, відповіді на які можна знайти у підручнику.

3. Завдання на розрізнення:

а) відрізнити даний об’єкт із кількох запропонованих;

б) тестові завдання, що передбачають відповіді «так» чи «ні»;

в) графічні диктанти, що передбачають відповіді «так» чи «ні» у вигляді графічних символів.

4. Запитання, що передбачають наведення прикладів.

2 рівень (середній) – запам’ятовування, репродукція

  1. Завдання під час спостереження:

а) описати ознаки і властивості біологічних об’єктів;

б) визначити загальні ознаки біологічних об’єктів;

в) охарактеризувати загальні ознаки біологічних об’єктів.

2. Завдання, що передбачають роботу з текстом підручника:

а) знайти головну думку (ознаки біологічних об’єктів) без допомоги спрямовуючого запитання;

б) у пропонованому тексті (ідентичному до тексту підручника) заповнити пропуски словами (термінами);

в) скласти схему у вигляді «дерева»;

г) скласти таблицю «Особливості будови і функції біологічних об’єктів»:

Об’єкт

Будова

Функції










д) скласти таблицю на порівняння біологічних об’єктів «Порівняльна характеристика біологічних об’єктів»:

Ознаки

Об’єкт 1

Об’єкт 2










  1. Завдання, що передбачають роботу з біологічними термінами:

а) знайти пару, якщо знаєш походження термінів;

б) знайти пару, якщо знаєш означення поняття;

в) тестові завдання на зразок:

означення

а

б

в терміни

г

д

г) тестові завдання на зразок:

термін

а

б

в означення понять

г

д

є) у тексті вставити пропущені терміни;

самостійно дати означення поняття.

4. По пам’яті намалювати біологічний об’єкт і позначити його складові.

5. На «німому» малюнку зробити відповідні позначення.

6. Репродуктивні запитання.

7. Тестові завдання, розв’язування яких потребує прямого (нетрансформованого) використання знань.

8. Типові задачі, розв’язування яких потребує прямого (нетрансформованого) використання знань.

3 рівень (достатній) - розуміння

  1. Завдання з використанням:

а) натуральних біологічних об’єктів (їх малюнків) – порівняти їх будову (що спільного, чим різняться) і зробити висновок на основі порівняння;

б) малюнків чи схем будови біологічних об’єктів або біологічних процесів (алгоритмів), які містять певні недоліки (помилки), - з’ясувати ці недоліки (помилки) і пояснити, у чому вони полягають;

в) незавершених схем будови біологічних об’єктів або процесів – завершити схеми, на їх основі зробити висновки.

2. Завдання, що передбачають роботу з текстом підручника:

а) заповнити пропуски словами (термінами) у реченні, в якому послідовність слів не відповідає реченню підручника;

б) скласти схему біологічних процесів на зразок «ланцюжка»;

в) скласти схему біологічних процесів на зразок «кола»;

г) скласти таблицю «Взаємозв’язок будови і функції біологічних об’єктів» і зробити висновки:

Об’єкт

Будова

Функції










д) скласти таблицю на порівняння біологічних об’єктів «Спільні та відмінні ознаки біологічних об’єктів» і зробити висновки:

Ознаки

Об’єкт 1

Об’єкт 2

Спільні







Відмінні







  1. Завдання, що передбачають роботу з біологічними термінами і поняттями:

а) «третій зайвий», або «хто зайвий» - із переліку термінів, більшість із яких об’єднані загальною ознакою, треба знайти термін, що не має цієї ознаки, і пояснити, чому він є зайвим;

б) «обірвати» зайві пелюстки на «ромашці так, щоб залишена пелюстка відповідала поняттю, записаному всередині;

4. Запитання, що передбачають продуктивну діяльність (на порівняння, на виявлення суті біологічних понять тощо).

5. Тестові завдання (задачі), що передбачають продуктивну діяльність.

4 рівень (високий) – рівень трансформації (творчий)

  1. Завдання під час спостереження:

а) натуральних біологічних об’єктів (їх малюнків) – установити причинно – наслідкові зв’язки (взаємозв’язок будови і функцій; пристосування у зовнішній будови до умов існування; за особливостями будови передбачити характер живлення тощо);

б) передбачити результати дослідів;

в) пояснити результати дослідів.

2. Завдання, що передбачають роботу з текстом підручника:

а) скласти узагальнюючі схеми, таблиці, опорні конспекти;

б) скласти запитання після опрацювання тексту підручника.

3. Завдання, що передбачають роботу з біологічними термінами: розв’язування кросвордів, чайнвордів, криптограм, метаграм, логогрифів, ребусів, головоломок, загадок.

4. Завдання проблемного характера:

а) завдання на розв’язування проблеми, які неможливо виконати стандартними способами, а відповідні знання треба застосовувати у нових умовах;

б) завдання на накопичення нових знань та їх переробку: складання реферату, проведення дослідів.

5. Завдання на узагальнення, встановлення й обґрунтування причинно-наслідкових зв’язків.

6. Завдання, що передбачають використання між предметних зв’язків.

7. Творчі завдання: складання власних опорних конспектів, схем, віршів, творів, кросвордів, синквейнів (віршів, що складаються з п’яти рядків).

Як свідчить практика, виконання учнями різних видів пізнавальних завдань дає вчителю змогу під час формування біологічних понять керувати пізнавальною діяльністю учнів з урахуванням рівнів їх навчальних можливостей, що позитивно позначається на рівні самостійності та творчої активності учнів і допомагає домогтися в учнів усвідомлення послідовності, характеру дій, операцій та вмінь виконувати їх у різноманітних умовах.