Головна сторінка

В. Нестайко «Тореадори з Васюківки». Захоплюючий пригодницький сюжет твору



Скачати 149.54 Kb.
НазваВ. Нестайко «Тореадори з Васюківки». Захоплюючий пригодницький сюжет твору
Дата конвертації20.03.2016
Розмір149.54 Kb.
ТипДокументи

Розробка уроку української літератури у 6 класі
Тема: В. Нестайко «Тореадори з Васюківки». Захоплюючий пригодницький сюжет твору
Мета:

  • ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом В. Нестайка; розпочати роботу щодо аналізу його пригод­ницького твору, виявити ідейно-тематичну спрямованість твору, особливості назви;

  • розвивати вміння толерантно і аргументовано доводити свою думку, відстоювати влас­ну позицію; узагальнювати, порівнювати, робити власні висновки, формувати естетичні смаки школярів;

  • виховувати почуття пошани до творчості В. Нестайка, позитивних рис характеру; інтерес до наслідків власної праці; формувати соціальну, комунікативну компетентності.


Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет В. Нестайка, кінофільм, дидактичний матеріал (тестові завдання, презентація).
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

  • Чи траплялися з вами цікаві пригоди? А можна про них написати художній твір?

  • Твори якого жанру художньої літератури вам подобаються? Чим саме?

  • Який твір, на ваш погляд, вважають пригодницьким? Наведіть приклад.

  • А які пригодницькі твори світової літератури ви вже читали? (Твори Д. Дефо, Ж. Верна, Марка Твена та ін.) Чим вони вас вражають, за­хоплюють?

  • А траплялося з вами щось незвичайне?

Перевірка домашнього завдання

Діти зачитують твори–розповіді про свої незвичайні пригоди та пригоди друзів.
III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності (Перегляд відео фрагменту. Знайомство з письменником.)
IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

  1. Життєвий і творчий шлях В. Нестайка (розповідь вчителя)

Народився в 1930 році.

Всеволод Нестайко належить до покоління, чиє дитинство обірвала війна. Дитячі роки письменника залишили згадку не лише про війну...

Народився в місті Бердичеві Житомирської області. Батька хлопчик майже не пам'ятає. Йому було чотири роки, коли прийшла звістка про те, що тато загинув за кордоном, виконуючи державне завдання. Всево­лод пригадує лише, як батько частував його смачними цукерками у про­щальний вечір і як мама повела його й сестричку в цирк, щоб хоч якось розрадити після таткового від'їзду. А був він веселою і товариською лю­диною, знав п'ять мов. Довго сподівався Всеволод Зіновійович, що бать­ко все ще повернеться, тільки недавно перестав чекати...

Про Бердичів хлопчик нічого не пам'ятає, окрім страшного голоду тридцять третього. Після марних прохань дати чогось поїсти він, зітха­ючи, просив маму: «Ну, то дай хоч води напитися». Рятуючись від голо­домору, сім'я переїхала до Києва, де жила мамина сестра з чоловіком. З тих пір Київ став рідним містом для письменника.

У дитинстві Всеволод був дуже хворобливим хлопчиком. Не було, здається, такої дитячої хвороби, котрою б він не перехворів. Мама вчите­лювала і не могла сидіти постійно біля сина. Доводилось зачиняти його самого вдома. Тому дитинство для Всеволода — це самотність. Сидів у коридорі під дверима і вслухався в жахливу тишу, а в уяві вимальову­валися різні потвори і чудовиська. Тоді починав гірко плакати, але його ніхто не чув. Хіба якась сусідка підійде з того боку дверей, поговорить хвилинку-другу й піде у своїх справах. Наперекір жахливим картинам почав вигадувати смішні історії (в роду в них усі були жартунами). Отак і змагалися між собою жахи і веселі дотепи.

А потім була школа. І знову залишався сам, але самотність уже змі­нилась на самостійність. На одному з уроків у першому класі надоку­чило Всеволодові сидіти, він неквапом підвівся з місця і пішов собі між партами.

— Ти куди? — здивовано запитала Ліна Митрофанівна.

— Нікуди. Я просто гуляю. Мені казала мама, що сидіти довго на од­ному місці не можна.

Отак і прогулювався декілька днів, аж поки Вася Мостовой не під­ставив йому ногу і хлопчик не гепнувся на втіху всьому класові.

...Одного літнього дня діти біля свого будинку грали у війну, коли

0 12 годині радіо принесло страшну звістку — почалася війна. Вони жили дитячими вимріяними уявленнями про війну і не могли зрозумі­ти заплаканих облич матерів.

— Ми цього Гітлера за один день розіб'ємо, — вигукували хлопча­ки, розмахуючи руками. Був серед них і одинадцятирічний Всеволод. Не знав він, що це була його остання дитяча гра. А скільки довелося пе­режити в окупованому фашистами місті!

Мама не встигла евакуюватися, тому що хлопчик знову захворів. Серце її розривалося, бо дочка в цей час була в Москві (вона там вчи­лася в інституті). Цілих два роки про неї нічого не знали. Мама підпіль­но організувала школу, вчила Всеволода і його однолітків. Це був їхній п'ятий клас.

Іноді стає моторошно від спогадів про ті часи. Письменнику згаду­ється відчайдушний мамин зойк, коли біля нього розірвався снаряд і він впав, засипаний землею. Та найстрашніша подія трапилася у Бабиному Яру. Відступаючи, німці палили свої жертви. Вони примушували роби­ти це військовополонених. Одного разу кілька полонених утекло. Фа­шисти з собаками кинулися їх шукати. А Всеволод з Павлушею непо­далік рвали в ліщині горіхи. Німець подумав, що це втікачі, вистрелив Павлуші прямо в скроню і націлився на Всеволода, але потім розглядів. Що це були діти...

Багато професій поміняв Всеволод Нестайко. Він був і столяром, і візником, і репетитором. Та найбільшу втіху одержує від зі­знання маленьких читачів, що вони беруть в руки його книжечки, коли залишаються самі або хворіють.

Однак перш ніж стати дитячим письменником, закінчив філологіч­ний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

Потім працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», у видав­ництві «Молодь», де й було надруковано його першу книжку «Шурка і Шурко». Почин був добрий — слідом посипалися одна за однією по­вісті, оповідання для дітей: «В країні сонячних зайчиків», «Пригоди Робінзона Крузо», «Незнайомець з тринадцятої квар­тири», «Таємниця трьох невідомих», «Пригоди близнят-козенят», «То­реадори з Васюківки», «Пригоди Грицька Половинки», «Незвичай­ні пригоди у лісовій школі», «П'ятірка з хвостиком» та багато інших. У них — дотепні, жваві, веселі, розумні, кмітливі, сміливі маленькі герої в різних життєвих ситуаціях, часом і драматичних, і зовсім химерних, сфантазованих. А поряд — добрий, лагідний дух самого автора, що несе в наш непростий світ добро і любов. І це Всеволод Нестайко робить на­стільки щиро й чесно — його твори не залишають байдужим, жодного читача. Саме тому вони перекладені багатьма мовами світу. Популяр­ність письменника поширилася далеко за межі України. За повість-казку «Незвичайні пригоди у лісовій школі» він удостоєний премії імені Лесі Українки. Фільм за твором «Тореадори з Васюківки» одержав Гран-Прі на Міжнародному фестивалі в Австралії, фільм за твором «Одиниця з обманом» — спеціальний приз на Міжнародному фестивалі в Габрово. Рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури книжку «Тореадори з Васюківки» включено до особливого Почесного списку Г.-Х. Андерсена.
2. Теорія літератури (додаток 1)

2.1. Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який харак­теризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життє­вих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між рома­ном та оповіданням (перша українська повість — «Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка). Розрізняють повісті історичні, науково-фантастичні, соціально-побутові, пригодницькі, біографічні.

Раніше повістями називали й короткі розповідні твори.

2.2. Романтика — незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. Героїка, підне­сеність.

2.3. Пригодницький твір — це твір, в якому зображені непередбачені, не­сподівані події, випадки (допомога в скрутну хвилину та ін.), що тра­пляються з героями під час подорожі, мандрівки і часто пов'язані з ризиком.
Саме тому, що дитинство моє перервала війна і довелося зазнати чимало гірких недитячих переживань, рано подорослішати, мені й захотілося писати для дітей — повернутися у дитинство і догратися, досміятися, пофантазувати разом з юними читачами.

В. Нестайко
3. Робота з текстом.

3.1 Словникова робота – значення слова тореадор (додаток 2)

Розділ І. «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич» (уривки з трилогії)
3.2. Вчитель готує до сприйняття змісту твору (робить короткий огляд твору, знайомить з темою, ідеєю, основною думкою).

Слайди (додаток 3)

3.3. Тема: зображення різноманітних пригод хлопців, які потрапляли у цікаві та захоплюючі ситуації і намагалися довести власну самостій­ність у їх вирішенні.

3.4. Ідея: уславлення дитячої кмітливості, винахідливості, розуміння по­чуття гумору та засудження необдуманих вчинків.

3.5. Основна думка: саме з дитинства формується людське «я», і хоча хлопці бешкетують, але в кожного з них добре серце, благородні наміри.

3.6. Жанр: пригодницький та гумористичний твір.

3.7. Композиція.

Події у цій частині твору відбуваються протягом двох днів.

Експозиція: знайомство з Іваном Ревою та Павлом Завгороднім, ро­динами хлопців та місцевістю, де відбуватимуться події.

Зав'язка: прагнення хлопців повсякчас знаходити якісь пригоди (ви­рити метро під свинарником, виявити власні тореадорські здібності, зро­бити підводного човна, витягти з колодязя щеня).

Кульмінація: ризиковані вчинки, події, які траплялися з хлопцями.

Розв'язка: всі ситуації, до яких потрапляли хлопці, закінчувалися добре.
4.Читання вчителем окремих уривків твору. Постановка завдання: звернути увагу на дії та вчинки хлопців.

Що трапилося далі?

Читання учнями: (вибіркове, в особах)
5. Музична фізкультхвилинка «Україно, ми твоя надія»
6. Обговорення розділу твору за питаннями:

Питання до класу:

• Чому глава твору починається зі знайомства не з хлопцями, а сварнкою діда Варави?

• Чим пояснити благородність ідеї проведення хлопцями метро під свинарником?

• Що цікавого ми дізналися про родину Вані? (Батько грає на скрипці, дід — мисливець, мати — депутат райради, ланкова кукурудзоводів)

• Як бугай Петька налякав дачника?

• Через що хлопці посварилися і навіть побилися?

• Чому хлопці вирішали стати тореадорами? Чим закінчилося їх тре­нування з коровою Контрибуцією?

• Знайдіть у творі портретну характеристику діда Варави. Про що вона свідчить?

(«Обличчя в нього сіре й плямисте, як торішнє листя. Губи тонкі і так стулені, мов у роті вода. Очі без вій, круглі і нерухомі, як у півня. Через оті очі здавалося, ніби дід навіки чимось здивований. Та це тільки здавалося. Вісімдесят третій йому пішов»)

• Як Ваня з Павлом ставляться до навчання? (знайти)

(«І хто вигадав оті екза­мени. Та ще навесні, коли повітря пахне футболом і цурками — палка­ми... Як добре було ще торік у четвертому класі! Ніяких тобі екзаме­нів. Краще було б і не переходити в п'ятий ... Краще двадцять «метро» засипать, ніж один екзамен»)

• Яким чином Ваня хотів зробити підводного човна?

• Що свідчить про реакцію хлопців на скімлення щеняти в колодязі? Як би повели себе ви у такій ситуації?

• Як поставилися хлопці до злочинця, який кинув щеня до колодязя?

• Чим пояснити те, що Ваня з Павлом, отримавши нового друга, за­були про будівництво підводного човна?
ІІІ. Узагальнення матеріалу

1.Робота в групах: (додаток 4)

– визначити риси характеру хлопців


Ява

Павлуша

2.Перегляд фрагментів фільму «Тореодори з Васюківки»

Вчитель. Фільм за твором «Тореадори з Васюківки» одержав Гран - Прі на Міжнародному фестивалі в Австралії.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

(розділ І «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич»)

1. Розв'язання тестових завдань (комп’ютерний тест) (додаток 5)

Кожний учень відповідає на 3- запитання.

1. Як називав дід Ванька, коли сварився на нього?

а) Волоцюгою; б) авантюристом; в) пройдисвітом.

2. Дід хотів, щоб хлопці:

а) допомогли йому по господарству; б) вилізли з ями; в) вирвали бур'ян за клунею.

3. Хлопці хотіли під свинарником прорити метро, як: а) у Києві; б) Харкові; в) Львові.

4. Свиня, на думку хлопців, важила:

а) п'ять пудів; б) п'ять кілограм; в) майже тонну.

5. На характер льоха Манюня була:

а) спокійною; б) брехливою; в) противною.

6. Які станції метро у Васюківці планувалося провести хлопцями? а) «Подвір'я» і «Городина»; б) «Сонячна» і «Кропив'яна»;

в) «Клуня» і «Крива груша».

7. Для вчительки математики проїзд у метро у Васюківці коштуватиме: а) три копійки; б) п'ять копійок; в) одна копійка.

8. Чому будову метро хлопці вимушені були призупинити?

а) Не вистачало будматеріалів; б) дід побачив і почав сваритися; в) у підземелля потрапила свиня і все зруйнувала.

9. Друга Павла звали Явою, як і острів:

а) у Тихому океані; б) Індійському океані; в) Азовському морі.

10. Батько у Яви:

а) скрипач; б) хокеїст; в) фермер.

11. Явин дід полюбляє:

а) полювати; б) рибалити; в) доглядати за худобою.

12. На честь діда було названо:

а) шлях до Києва; б) польове озеро; в) метро, що хотіли прокласти хлопці.

13. Мати у Яви:

а) бригадир на заводі будматеріалів; б) ланкова кукурудзоводів; в) депутат облради.

14. Який фразеологізм має місце у цій частині твору?

а) Тільки п'ятами залопотів; б) на ловця і звір біжить; в) з голови до п'ят.

15. Характер у Яви наче:

а) ґрунтовий шлях; б) міцна скеля; в) сталь.

16. Ява кінофільм «Тореадор» назвав:

а) дуже гарним; б) закордонним; в) класним.

17. Тореадори, на думку Яви, — це:

а) люди, що ризикують своїм життям;

б) найсміливіші герої і ловкачі; в) гумористи і циркачі.

18. Іван Ревень і Павло Завгородній мріяли, щоб про них:

а) написали в газеті; б) транслювали по радіо і по телевізору;

в) знав увесь світ.

19. Яке лихо вчинив бугай Петька?

а) Загнав дачника на телеграфний стовп;

б) розбив сусідську горожу; в) зіпсував комбайн Миколи.

20. Через що Іван і Павло посварилися, а потім побилися?

а) Кандидатуру на бій з коровою; б) суперечку — хто сильніший;

в) бажання покататися на Миколиному комбайні.

21. На килимку у Павла було вишито:

а) чудове квіткове поле; б) троє цуценят; в) Діда Мороза.

22. До тореадорського реманенту належали:

а) капелюшок і килимок; б) відро і материна хустка; в) простирадло і міцна мотузка.

23. Яку пісню наспівували хлопці, будучи у повній бойовій готовності? а) Арію Хосе з опери Бізе «Кармен»; б) гімн П. Чубинського;

в) «Єднайтесь, брати українці...»

24. Коли Контрибуція бурно зреагувала на хлопчачі старання? а) Кому її почали кусати мухи; б) вона захотіла пити; в) один із хлопців ударив її по губі.
V. Підсумок уроку.

Прийом «мікрофон»

Що вам найбільше сподобалось на уроці? Як ви оцінюєте поведінку героїв?
VI. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
VIII. Домашнє завдання:

Дослідницька робота: дізнатися у батьків про їх дитинство і ті пригоди, які з ними траплялися (розповідь-конкурс).

Підготувати переказ розділів ІІ,ІІІ.