Головна сторінка

Виконання плану та бюджету за 1-й кв. 2009 р



Скачати 162.94 Kb.
НазваВиконання плану та бюджету за 1-й кв. 2009 р
Дата конвертації22.03.2016
Розмір162.94 Kb.
ТипВиконання плану


НОВИНИ


Української асоціації інвестиційного бізнесу 30.03.2009 р.)


Відбулося засідання Ради УАІБ


26 березня 2009 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ. Члени Ради затвердили рішення Дисциплінарного комітету про обрання його головою О.Онуфрієнка (ВАТ "Кінто"). Ревізійну комісію очолив О.Машталер (ТОВ "МГ-Капітал").

На засіданні обговорено питання про напрямки діяльності Асоціації та розподіл обов'язків між членами Ради. Згідно рішення Ради в УАІБ діятимуть такі секції:  управління активами публічних фондів (керівник О.Суляєв) (управління активами закритих ІСІ - О.Суляєв, відкритих та інтервальних - С. Константинова), управління активами приватних фондів (керівник О.Колесник), управління активами та адміністрування пенсійних фондів (керівник Т.Захараш), управління активами інституційних інвесторів (керівник  С.Кленін) (страхових компаній - С.Кленін, іпотечне покриття - С.Лисенко), секція корпоративного управління і секція бухгалтерського обліку, оподаткування, звітності та аудиту (під  керівництвом Д. Леонова). У рамках секції бухгалтерського обліку працює Комісія з питань оподаткування, яку очолює А.Федоренко (ВАТ "Кінто"). Секцію розвитку програмного забезпечення очолив Ю.Білецький.  Створено також Експертну комісію з правових питань - голова І.Когут, відповідальна за роботу - заступник Генерального директора УАІБ Н. Меліченко.

Члени Ради заслухали попередню інформацію Генерального директора УАІБ А.Рибальченка про стан виконання плану та бюджету за 1-й кв. 2009 р., схвалили її та визнали виконання задовільним. На засіданні затверджено план та бюджет Асоціації на 2-й квартал 2009 р.

Рада обговорила пропозиції Дирекції щодо тематики щорічної літньої науково-практичної конференції УАІБ, яка відбудеться 18-21 червня 2009 р. у Ялті (готельний комплакс Ялта-Інтурист). У центрі уваги її обговорення будуть будуть питання про шляхи залучення інвестицій та розвиток нових напрямків бізнесу з управління активами.

У зв'язку зі змінами, внесеними до Статуту УАІБ Загальними зборами та поданими заявами, зі складу членів УАІБ виключено КБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (м. Сімферополь) та ВАТ КБ "Причорномор'я" (м. Дніпропетровськ). Зі складу членів УАІБ виключено також ТОВ "КУА "Респект ГРУП" (м. Київ), у зв'язку з прийнятим компанією рішенням про припинення діяльності з управління активами.
*****

Взаємодія фінансових установ банківського та небанківського секторів – це передовсім питання відповідальності перед клієнтами

Зосередивши зусилля виключно на банківській системі, держава залишає напризволяще фінансові установи небанківського сектора, послугами якого користуються мільйони громадян.

Приверненню уваги громадськості до незбалансованості дій держави у сфері фінансової політики була присвячена прес-конференцію «Фінансовий ринок: проблеми взаємодії фінансових установ банківського та небанківського секторів та їхньої відповідальності перед клієнтами», яка відбулася 24 березня 2009 р. в Українській асоціації інвестиційного бізнесу.

Невиконання низкою комерційних банків своїх зобов’язань щодо депозитних договорів та договорів на розрахунково-касове обслуговування, значні затримки з перерахуванням коштів позбавляє КУА, НПФ, страхові компанії, інші фінансові установи ліквідності, при цьому, на відміну від банків, вони вимушені у повному обсязі нести відповідальність перед клієнтами та регуляторами.

Представники небанківського фінансового сектора, зокрема, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та їхні клієнти нічим не відрізняються від клієнтів банків, наголосив на прес-конференції Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов. Однак з початку кризи вони незаслужено залишаються поза увагою держави та міжнародних експертів. Це дивна ситуація, оскільки в інших кранах прийнято рятувати, в першу чергу, інституційних інвесторів, якими є інститути спільного інвестування, пенсійні фонди, страхові компанії, які інвестують безпосередньо в економіку країни.

За переконанням Дмитра Леонова, завданням держави має бути задоволення інтересів громадянина як споживача фінансової послуги, незалежно від її виду. Натомість на вітчизняному фінансовому ринку ситуація починає набувати антисоціального забарвлення. Підтримка одних фінансових установ здійснюється за рахунок інших установ та їхніх клієнтів.

На відміну від інших країн, де першими антикризовими кроками були заходи щодо рекапіталізації фінансових установ, в Україні першим кроком була заборона на дострокову видачу банківських депозитів. Це значно вплинуло на добробут громадян та підірвало довіру до фінансового ринку. Наступні вітчизняні антикризові заходи, які полягали в наданні фінансової допомоги певним банківським установам для підтримання їхньої стабільності, знову ж таки були спрямовані на захист банківської системи в цілому, а не на захист клієнтів цих установ.

Спроби учасників ринку урівняти ставлення держави до клієнтів банків та небанківських фінансових установ та розблокувати кошти останніх у ряді банків, які неспроможні виконувати свої зобов’язання, зіткнулися з системними проблемами, які існують на вітчизняному фінансовому ринку.

УАІБ звернулася до ДКЦПФР та Нацбанку щодо вирішення цієї проблеми, і в результаті НБУ дозволив дострокову видачу банківських депозитів відкритим та інтервальним ІСІ, а також НПФ, клієнтами яких є фізичні особи. Проте, цей дозвіл виявився формальним. На практиці, низка банків не здійснює видачу депозитів й блокує діяльність інституційних інвесторів. При цьому до них не застосовуються ніякі санкції чи заходи впливу, підкреслив Дмитро Леонов.

Саме це змушує учасників ринку звернутися до державних органів, широких кіл громадськості з метою досягнення балансу в державних антикризових заходах для всіх сегментів вітчизняного фінансового ринку. Ще однією важливою проблемою вітчизняного фінансового ринку є нерозвинена система захисту прав споживачів фінансових послуг. Фінансовий ринок України не орієнтований на кінцевого споживача - пересічного громадянина. Крім того, відсутня практика запровадження ефективних антикризових заходів.

Головуючий Ради УАІБ наголосив на необхідності розглядати фізичних осіб - клієнтів банків, а також фізичних осіб - учасників ІСІ та НПФ, що є клієнтами банків, як єдину категорію при виконанні банками їхніх зобов’язань. Він також запропонував залучати представників СРО небанківських фінансових установ до роботи тимчасових адміністрацій у комерційних банках, а у разі започаткування процедури ліквідації банку, й до роботи ліквідаційних комісій. Важливим чинником вирішення зазначених проблем має бути й послідовна та ефективна державна регуляторна політика.

Генеральний директор УАІБ Андрій Рибальченко зауважив, що УАІБ як саморегулівна організація компаній з управління активами інституційних інвесторів зверталася до Національного банку України щодо врегулювання даної ситуації. Однак НБУ порадив у випадку порушення банками прав інституційних інвесторів та їхніх клієнтів звертатися за захистом до суду. Це неприйнятна ситуація, коли за рахунок одних суб’єктів фінансового ринку відбувається порятунок інших, при цьому перевага надається кредиторам, а не інституціональним інвесторам, якими виступають ІСІ, НПФ, страхові компанії. Сьогодні у ряді банків, де введені тимчасові адміністрації, не лише не видаються депозити, але й навіть не сплачуються відсотки за ними, що негативно впливає на діяльність ІСІ та НПФ.

УАІБ звертатиметься до ДКЦПФР та Держфінпослуг щодо пошуку засобів впливу на банки та НБУ з метою врегулювання такої ситуації. Одним із ефективних заходів, на думку А.Рибальченка, може бути виділення цільового рефінансування банків під повернення депозитів (коштів) ІСІ та НПФ. Такий підхід допоміг би зняти напругу, яка виникає між банками та інституційними інвесторами.

Як відзначила голова Комітету з пенсійної реформи Української федерації убезпечення Галина Третьякова, в Україні традиційно спостерігається непропорційний розвиток банківського та небанківського фінансового секторів. При цьому значна частка активів інституційних інвесторів, зокрема, страхових компаній, розміщена у банківських установах. Як наслідок, ефективність діяльності інституційних інвесторів безпосередньо залежить від ліквідності банків.

Небанківський фінансовий сектор регулюється чотирма державними установами - Держфінпослуг, ДКЦПФР, НБУ та ДПАУ. Ці органи повинні мати єдину політику щодо його регулювання, наголосила Г.Третьякова. На жаль, в Україні не спостерігається координації роботи зазначених регуляторів. При цьому, зокрема, НБУ приймає рішення, які захищають інтереси лише банківських установ.

Деякі страхові компанії вже подали судові позови на певні банки. Проте, можна прогнозувати, що розгляд цих позовів буде достатньо тривалим, адже вітчизняна судова система є неефективною.

Держава приділяє недостатню увагу небанківському фінансовому сектору. Однак, саме ІСІ, НПФ та страхові компанії, на відміну від банків, акумулюють середньострокові та довгострокові інвестиційні ресурси і вкладають їх у вітчизняну економіку. Ці структури є перспективними внутрішніми інвесторами і від їх ефективного розвитку залежить розвиток вітчизняної економіки в цілому, підкреслила Галина Третьякова.


УАІБ: Щотижневий огляд діяльності відкритих ІСІ в Україні

за 19 – 25 березня 2009 року

19-20 березня 2009 року міжнародні ринки були дещо пригнічені зростаючим скептицизмом, що план ФРС США щодо викупу казначейських зобов’язань підтримає економіку країни. Це призвело до «просідання» фінансового сектора. Однак після звітування найбільшими американськими банками про прибутки з початку 2009 року, їхні акції різко підскочили, забезпечивши 54%-й приріст фінансового індексу з 17-річного мінімуму, досягнутого 6 березня цього року. Відновлення стрімкого росту провідних американських фондових індексів 23-25 березня вивело ринок на «бичачий» тренд, адже від найнижчого за 12 років рівня ключові індикатори ринку зросли більш ніж на 20%. Причому позитивну динаміку продемонстрували усі сектори та майже усі компанії, що складають індекс S&P 500. Одним з основних «двигунів» росту стали опубліковані у США макроекономічні дані за лютий, що виявили неочікуваний сплеск попиту на товари тривалого користування (прогнозувалося подальше падіння) та збільшення продажів нового житла вперше з липня 2008 року. Це може стати важливим сигналом про закінчення кризи в американському секторі житлового будівництва та про початок стабілізації економіки.

За сім днів фондові індекси США підвищились на 2,5-3,5%, Європи – на 2,5-5,7%, Азії – на 3-6,7%. Російський ринок знову ріс випереджаючими темпами (+13,9-14,6%) і поновлював максимуми з початку 2009 року, головним чином – за рахунок акцій нафтогазових компаній та банків.

Практично в унісон із розвиненими світовими ринками рухався 19-25 березня і український. Індекс ПФТС за тиждень піднявся на 3,95%, досягши 212,02 пункту. Проте активність інвесторів у сегменті акцій залишалася низькою та майже незмінною з 12-го березня.

Підйом фондового ринку у період з 19 до 25 березня приніс відкритим інвестфондам доволі успішні результати. За даними УАІБ, динаміку ВЧА фондів у цілому (-4,12 млн. грн., -1,8%), як і попереднього тижня, визначив вплив фонду «Спарта Збалансований»

(-4,38 млн. грн., -6,08%). Падіння ВЧА фонду було пов’язано з викупом сертифікатів у інвесторів (-7,94% кількості ІС в обігу). За тією ж причиною скоротились чисті активи фонду "Бонум Оптімум" (-2,53%, -0,023 млн. грн.), обсяг розміщених серед учасників сертифікатів якого також відносно суттєво зменшився (-2,6%).

Загалом тільки 8 із 24-х фондів цього тижня зазнали зниження вартості чистих активів. Водночас, ВЧА 15 ІСІ зросла на 0,35 млн. грн. Лідером за відносним приростом чистих активів, що дорівнював тижневій доходності та забезпечив першість і за цим показником, був «СЕМ Ажіо» (+4,07%, +0,027 млн. грн.). Динаміка ВЧА цього фонду, як і більшості інших, була пов’язана з підвищенням вітчизняного фондового ринку протягом тижня. Сукупна ВЧА відкритих ІСІ на 25 березня склала 224,33 млн. грн.1 Через вагоме зменшення загальної кількості сертифікатів, що належать інвесторам (-4,43%), якого зазнали 6 ІСІ, а найбільше – «Спарта Збалансований», упродовж 19-25 березня відбувся відтік капіталу з ринку відкритих ІСІ сукупним обсягом 5,88 млн. грн. При цьому розмір чистого відтоку з фонду «Спарта Збалансований» склав майже 5,72 млн. грн.

За сім днів відкриті ІСІ принесли своїм учасникам у середньому 0,62% доходу. Кількість фондів, які показали приріст вартості сертифікатів, зросла до 18-ти. Крім фонду «СЕМ Ажіо» (див. вище), який зберіг лідерство з попереднього тижня, значно кращу за середню доходність мали «Спарта Збалансований» (+2,02%), «Ярослав Мудрий - фонд акцій» (+1,45%).

На проміжку 25 лютого-25 березня першим за доходністю також був «СЕМ Ажіо» (+8,12%). Найближчий «переслідувач» – фонд «Спарта Збалансований» – за цей час заробив 2,71% доходу. У середньому сертифікати відкритих ІСІ за місяць подорожчали на 1,14%. При цьому зросла не тільки сама доходність, а й кількість фондів, що мали позитивний показник. Цього разу їх було 21 (із 24-х). Індекс ПФТС за останній місяць втратив 3,87%, а депозити в іноземних валютах та золоті «пішли у мінус» (від -2,25 до -5,8%).

Втрати інвесторів відкритих ІСІ від 1 січня 2009 року зменшились до -2,43% у середньому, що є несуттєвим на тлі падіння індикатора ринку акцій на 29,66%. «Ярослав Мудрий - фонд акцій» за минулі сім днів скоротив падіння з початку року до -11,61%. А лідером за доходністю за цей час став «СЕБ Фонд збалансований» (+5,07%). Все ще зберігають перші позиції за доходністю депозити в доларах США (+8,23%) та золоті (+7,98%%).

*****
ДКЦПФР продовжує розробку нормативної бази на реалізацію

Закону «Про акціонерні товариства»

ДКЦПФР продовжує розробку нормативної бази на реалізацію нового закону «Про акціонерні товариства», який набуває чинності наприкінці квітня. На березневому засіданні Консультаційно-експертної ради ДКЦПФР було розглянуто проект «Положення про порядок реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства».

Це Положення регламентує порядок реєстрації випуску акцій при збільшенні розміру статутного капіталу товариства. Зокрема, воно визначає таке: документи, які подаються для реєстрації випуску акцій при збільшенні розміру статутного капіталу товариства шляхом розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості; документи, які надаються для реєстрації змін до проспекту емісії акцій; документи, які надаються для реєстрації звіту про результати розміщення акцій; документи, які подаються для реєстрації випуску акцій при збільшенні розміру статутного капіталу товариства шляхом підвищення номінальної вартості акцій.

Крім того, нове Положення визначає порядок реєстрації випуску акцій при зменшенні розміру статутного капіталу акціонерного товариства та документи, які надаються для проведення цієї процедури.

Члени КЕР в цілому з деякими зауваженнями підтримали даний документ. При цьому були висловлені пропозиції щодо уточнення в ньому термінології, чіткого визначення підстав для відмови у реєстрації випуску акцій та інші.

На засіданні також розглядався проект змін до чинного «Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів», які мають на меті привести документ у відповідність до Закону «Про акціонерні товариства».

Згідно із змінами, Положення регулюватиме склад, порядок і строки розкриття на фондовому ринку регулярної, особливої інформації, інформації про іпотечні цінні папери, інформації при здійсненні емісії цінних паперів емітентами цінних паперів та подання її до ДКЦПФР. Документ передбачає, що емітенти, зокрема, публічні акціонерні товариства, додатково розкриватимуть інформацію про свою діяльність на основі Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Поряд із цим у документі було проаналізовано проект рішення ДКЦПФР «Про порядок реєстрації та оприлюднення відомостей про створення акціонерного товариства однією особою, або про придбання всіх акцій товариства», також розроблений на реалізацію Закону «Про акціонерні товариства».

Учасники засідання схвалили зазначені документи. У ході їхнього обговорення підкреслася необхідність стимулювання емітентів до розкриття інформації про їхню діяльність, яка є вкрай необхідною для інвесторів і безпосередньо впливає на ліквідність акцій. При цьому в процесі розбудови вітчизняної системи розкриття інформації доцільно використовувати зарубіжний, зокрема, європейський, досвід у цій сфері.

За ініціативи членів КЕР Рада розглянула депутатський проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (щодо емісії облігацій міжнародними фінансовими організаціями), який знаходиться на розгляді у парламенті. Його основною метою є надання міжнародним фінансовим організаціям (ЄБРР, МВФ та іншим) права здійснювати емісію облігацій, номінованих у гривні, що дозволить збільшити обсяг інвестицій у вітчизняну економіку.
*****

Розпочалися торги цінними паперами на ВАТ «Українська біржа»

26 березня 2009 року розпочалися торги цінними паперами на ВАТ «Українська біржа», повідомляє сайт біржі. У перший день торгів було укладено 116 угод загальним обсягом 2,954 млн. грн. Торги на біржі проводяться у формі «ринку заявок», що дозволяє торгувати цінними паперами в анонімному режимі. На поточному етапі на цьому майданчику відбуваються торги з 70 цінними паперами.

ВАТ «Українська біржа» була заснована у травні 2008 року. 51% її акцій належить 21 вітчизняному торговцю цінними паперами, решта - ОАО «Фондовая биржа РТС» (Росія).

*****
ЛСОУ ініціює створення постійно діючої Експертно-консультаційної ради ринків фінансових послуг з представників ДКЦПФР, Держфінпослуг, НБУ та професійних об’єднань учасників ринків

Ліга страхових організацій України ініціює створення постійно діючої Експертно-консультаційної ради ринків фінансових послуг з представників Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Національного банку України і професійних об’єднань учасників ринків для розгляду фундаментальних, основоположних питань, що стосуються ситуації у фінансовому секторі економіки України, повідомляє прес-служба ЛСОУ.

Ця пропозиція є одним із пунктів Плану антикризових превентивних заходів, розроблених Лігою страхових організацій України і направлений для розгляду в органи державної влади й управління. На переконання ЛСОУ, криза підтверджує, що роз’єднаність контролюючих органів приводить до ситуації, коли один сегмент фінансового ринку намагаються врятувати за рахунок іншого, а це недопустимо.

ЛСОУ констатує, що в «прикордонних зонах» бізнесу між регуляторами існує певне дублювання функцій, в той же час, є низка «білих плям», невирішених на законодавчому рівні аспектів, що перешкоджають формуванню консолідованої позиції органів влади. Сьогодні важливо розуміти, що для подолання негативних тенденцій в економіці потрібна координація зусиль бізнесу, державної влади і суспільства в цілому.

На переконання ЛСОУ, створення єдиного органу, який би регулював ринок фінансових послуг, дозволило б уникнути нескоординованих дій між регуляторами фінансових ринків у нинішніх умовах.

*****
За станом на 1 січня 2009 року в Реєстрі корпоративних

прав держави обліковувалося 811 господарських товариств,

у статутному капіталі яких є державна частка

Згідно з даними ФДМУ за станом на 1 січня 2009 року в Реєстрі корпоративних прав держави обліковувалося 811 господарських товариств, у статутному капіталі яких є державна частка (за станом на початок 2008 року цей показник дорівнював 933 товариства). Держава в особі уряду, Фонду держмайна, міністерств та інших центральних та місцевих органів виконавчої влади здійснювали управління корпоративними правами держави у 698 відкритих та закритих акціонерних товариствах, 83 товариствах з обмеженою відповідальністю та 30 національних акціонерних компаніях та державних холдингових компаніях.

З них: 324 господарських товариства (40% загальної кількості) мали у статутному капіталі державну частку понад 50%, яка надає державі право контролю за їхньою діяльністю (172 господарські товариства мали державну частку 100%); 237 господарських товариства (29%) - державну частку розміром від 25 до 50%; 250 господарських товариств (31%) - державну частку менше 25%.

Із загальної кількості господарських товариств з державними частками 103 засновано міністерствами у процесі корпоратизації державних підприємств, які не надають до Фонду ніякої статистичної звітності, а функції з управління цими товариствами здійснюють виключно засновники - міністерства. 49 господарських товариств мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, з них 30 з контрольними держпакетами.

Частка власності держави у статутному капіталі усіх господарських товариств за номінальною вартістю пакетів акцій за станом на 1 січня 2009 року дорівнювала 34,19 млрд. грн. (на початку року - 34,34 млрд. грн.). З них НАК і ДХК мали 20,7 млрд. грн. (60,5% загальної вартості), інші господарські товариства - 10,98 млрд. грн. (32,1%). Номінальна вартість державної частки акціонерних товариств, заснованих міністерствами у процесі корпоратизації державних підприємств, становила 2,51 млрд. грн. (7,4%).

Фонд держмайна здійснював управління 691 об’єктом з корпоративними правами держави (85% загальної кількості), з них 209 об’єктів з контрольними держпакетами. Найбільша кількість таких об’єктів розташована у м. Києві, Київській та Луганській областях. За галузевим розподілом лідерами є промисловість, сільське господарства, транспорт та зв’язок.

У свою чергу, органи виконавчої влади та інші органи управління управляли корпоративними правами 120 господарських товариств (15% загальної кількості).

Сумарний статутний капітал об’єктів, якими управляв ФДМУ та його регіональні відділення, становив 11,54 млрд. грн., а сумарний статутний капітал об’єктів, якими управляли інші органи виконавчої влади, дорівнював 22,65 млрд. грн., або більше 66% всього статутного капіталу, яким володіла держава.

Протягом минулого року загальна кількість господарських товариств з державними пакетами (частками) зменшилася на 122 компанії. Зокрема, кількість підприємств з державною часткою, меншою за 25% статутного фонду, зменшилася на 51 товариство, з часткою від 25% до 50% - на 48 товариств, а з часткою від 50% до 100% - на 23 товариства.
*****
За 2008 рік обсяг активів приватних пенсійних фондів Угорщини зменшився на 5,5%, а добровільних пенсійних фондів - на 11%

Згідно з даними Угорського агентства з фінансового нагляду (PSZÁF) за станом на початок 2009 року у рамках другого рівня пенсійної системи Угорщини функціонували 20 приватних пенсійних фондів, а в рамках третього рівня - 66 добровільних пенсійних фондів. Кількість учасників приватних пенсійних фондів за минулий рік зросла на 5,7% з 2,79 млн. до 2,95 млн. осіб. Загальна сума активів цих установ (за ринковою вартістю) за станом на початок 2009 року дорівнювала 1,87 трлн. форинтів, що на 5,5% менше показника початку 2008 року (1,98 трлн. форинтів). За офіційними даними НБУ за станом на 1 січня 2009 року 1 угорський форинт дорівнював 0,04 грн.

Структура портфеля приватних пенсійних фондів Угорщини за станом на звітну дату була такою: боргові цінні папери - 58,7% (з них державні цінні папери - 53,8%); цінні папери інвестиційних фондів - 25,1%; акції - 14%; інші активи - 2,2%.

У свою чергу, кількість учасників добровільних пенсійних фондів Угорщини за минулий рік зросла на 0,7% з 1,39 млн. до 1,4 млн. осіб. Загальна сума активів цих структур (за ринковою вартістю) за станом на початок 2009 року дорівнювала 698 млрд. форинтів, що на 11% менше показника початку 2008 року (784 млрд. форинтів).

Структура портфелю добровільних пенсійних фондів за станом на початок 2009 року була такою: боргові цінні папери - 70,6% (з них державні цінні папери - 67%); цінні папери інвестиційних фондів - 14,3%; акції - 7,4%; інші активи - 7,7%.
*****
За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 16,48 пункту
Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 27.03.2009 р.

Обсяг,

грн.

Індекс

ПФТС

Індекс

ПФТС-Cbonds

Індекс ПФТС-Cbonds/TR

46 227 486,59

223,64

103,38

183,58


*****
Середня заробітна плата в Україні у лютому 2009 року дорівнювала 1 723 грн.

Згідно з даними Державного комітету статистики у лютому 2009 року в Україні середня номінальна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника, склала 1 723 грн., що на 3,5% більше показника січня 2009 року. При цьому реальна заробітна плата у порівнянні з попереднім місяцем зросла на 1,8%. У свою чергу, у лютому 2009 року у порівнянні із лютим 2008 року середня номінальна заробітна плата зросла на 5,5%, а реальна - зменшилася на 14,1%. У січні-лютому 2009 року порівняно із січнем-лютим 2008 року реальна заробітна плата зменшилася на 13%. Загальна кількість штатних працівників за лютий зменшилася на 0,4% і за станом на кінець місяця склала 10 814,9 тис. осіб.



Підготовлено за матеріалами сайтів Інтернет-агентств та власною інформацією

1 До огляду не включено фонди в управлінні компаній "ПІО ГЛОБАЛ Україна", "Тект Ессет Менеджмент", "Парекс Ассет Менеджмент Україна" та "Мілленіум Ессет Менеджмент".